Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Жидко Геннадій Валерійович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Геннадій Валерійович Жидко (12 вересня 1965, Янгіабад, Ільїчівський район, Сирдар'їнська область, УзРСР — 16 серпня 2023, Москва, Російська Федерація) — російський воєначальник. Заступник Міністра оборони Російської Федерації — начальник Головного військово-політичного управління Збройних сил Російської Федерації з 12 листопада 2021 року. Герой Російської Федерації (2017), генерал-полковник (2020).
.jpg)
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Народився 12 вересня 1965[2], за збігом — в день танкіста[3], в селі Янгіабад (Іллічівський район Сирдар'їнської області Узбецької РСР, нині — Сардобінського району Республіки Узбекистан).
У 1987 році закінчив Ташкентське вище танкове командне училище[4]..
Служив у 27-й гвардійській мотострілецькій дивізії Приволзького та Приволзько-Уральського військового округів з пунктом базування в селі Тоцьке Тоцького району Оренбурзької області, де пройшов шлях від командира взводу до командира дивізії, звання капітана і полковника отримав достроково[3]. Отримував заохочення за організацію вогневої підготовки від командувача військ П-УрВО генерал-полковника Олександра Баранова[5].
Був командиром 92-го мотострілецького полку з пунктом базування в Душанбе (Республіка Таджикистан)[6][2].
У 1997 році закінчив Військову академію бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського, а в 2007 році — Військову академію Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації[7][2].
З серпня 2007 року до липня 2009 року — командир 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії Північно-Кавказького військового округу з пунктом базування у Волгограді[3]. Під час перебування на цій посаді продовжив роботу генерал-майора Олександра Лапіна з налагодження довірчих взаємин з військовими колективами, удосконалення бойової та технічної підготовки[3]. Також приступив до переведення дивізії на "контракт "[8][9].
З липня 2009 року по січень 2011 року — заступник командувача 20-ї гвардійської армії Московського, потім Західного військового округів зі штабом у Воронежі. З січня 2011 року по січень 2015 року — начальник штабу — перший заступник командувача 6-ї загальновійськової армії ЗВО з пунктом базування у Санкт-Петербурзі[10]. Брав участь у становленні даного з'єднання, за свої організаторські здібності був відзначений командувачем 6-ї армії генерал-майором Євгеном Устиновим[11], командувачем військ ЗВО генерал-полковником Аркадієм Бахіним[10].
З січня 2015 року до вересня 2016 року — начальник штабу — перший заступник командувача 2-ї гвардійської загальновійськової армії, з вересня 2016 року по листопад 2017 року — командувач 2-ї гвардійської загальновійськової армії Центрального військового округу зі штабом у Самарі Армія під командуванням Жидко неодноразово брала участь у раптових навчаннях та перевірках[12], у ході яких показувала високу боєздатність та мобільність[13][14]. Під час проведення військових навчань «Захід-2017» підрозділи армії в найкоротші терміни були перекинуті з Самари на Кольський півострів[15].
20 лютого 2016 року присвоєно військове звання генерал-майора[16].
У грудні 2017 року посаду командувача 2-ї армії обійняв генерал-майор Рустам Мурадов[17][18][19].
Учасник військової операції Росії в Сирії, в 2016 генерал-майор Жидко обіймав посаду начальника штабу угруповання Збройних сил Російської Федерації в Сирії[20][21]. Нестандартне полководницьке мислення військового радника Жидко було відзначено начальником Генерального штабу ЗС Росії та першим заступником міністра оборони Росії генералом армії Валерієм Герасимовим[22][23][24].
9 травня 2017 року приймав парад на площі Куйбишева в Самарі, присвячений 72-річчю перемоги у Великій Вітчизняній війні[25].
З 22 листопада 2017 по 3 листопада 2018 — заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації[26][27][28].
11 червня 2018 року присвоєно військове звання генерал-лейтенанта[29].
У листопаді 2018 призначений командувачем військ Східного військового округу[30], замість Олександра Журавльова, який перейшов на посаду командувача військ Західного військового округу[31][32], 13 листопада представлений керівним складом у штабі округу в Хабаровську[33][34].
11 червня 2020 року присвоєно чергове військове звання генерал-полковника[35].
12 листопада 2021 призначений заступником міністра оборони Російської Федерації — начальником Головного військово-політичного управління Збройних Сил Російської Федерації[36][37].
За деякими даними, у травні 2022 року призначений командувачем російських військ, що беруть участь у вторгненні на територію України, змінивши генерала армії Олександра Дворнікова[38].
Помер 16 серпня 2023 року в Москві[39].
Remove ads
Нагороди
- Звання Герой Російської Федерації з врученням медалі «Золота Зірка» (26 грудня 2017, указом президента Росії) — «за героїзм і мужність, виявлені при виконанні військового обов'язку»[40][41][42].
- Орден «За заслуги перед Батьківщиною» 4-го ступеня з мечами[7].
- Орден «За військові заслуги»[7].
- Медаль ордену «За заслуги перед Батьківщиною» 2-го ступеня[7].
- Медалі СРСР.
- Медалі РФ.
Джерела
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads