Жировицький монастир

Жировицький Свято-Успенський монастир — чоловічий ставропігійний монастир, який сьогодні належить Білоруському екзархату Російської православної церкви, в селі Жировичі (Слонімський район, Гродненська область).

Жировицький монастир
Ансамбль Свято-Успенського Жировицького монастиря
53°00′51.69″ пн. ш. 25°20′39.97″ сх. д.
Статус	діючий
Статус спадщини	Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Країна	Білорусь : ISO3166-1 alpha-3:BLR; ISO3166-1 цифровий:112;
Розташування	Жировичі, Слонімський район, Гродненська область
Конфесія	Руська Унійна Церква, РПЦ
Орденська приналежність	Василіяни
Засновано	кін. XV ст.
Перша згадка	1587
Відомі мешканці	св. Йосафат Кунцевич
Сайт	zhirovichi-monastery.by
Жировицький монастир (Білорусь)
Жировицький монастир у Вікісховищі

Історія

Монастир виник на місці, де, згідно з переказами, 1470 року чудесним чином з'явилася ікона Матері Божої, названа Жировицькою. Монастир був заснований в кінці XV ст. як православний. У 1613 р перейшов до василіан, які відродили культ Богоматері і зробили монастир головним центром Унії. Першим ігуменом монастиря за часів унії був Йосафат Кунцевич. Зусиллями василіян за часів унії було зведено великий монастирський комплекс з кам'яних храмів барокової архітектури. У 1730 року в присутності десятків тисяч католиків візантійського та латинського обряду, а також інших віруючих чудотворна ікона Божої Матері з Жировицького монастиря була урочисто коронована золотими папськими коронами, а Жировицьку Богоматір оголошено покровителькою і заступницею білоруського народу.

Монастирський корпус

У 1810—1828 рр. монастир був резиденцією Брестської унійної єпархії, в 1828—1839 рр. — Литовської унійної єпархії. У 1839 р Йосип Семашко, користуючись підтримкою царської влади і заступництвом самого імператора Миколи I, перевів частину ченців Жіровицького монастиря в православ'я, а незгідних вислав у спеціально призначені монастирі, в тому числі за межами Білорусі.

Завдяки тому, що до вересня 1939 року Жировичі не входили до складу СРСР, монастир ніколи не закривався. У міжвоєнний період монастирський храм — Кальварія (Церква Воздвиження Хреста) знаходився в користуванні римо-католиків.

Галерея

• 
  Чудотворна ікона
• 
  Жировицька ікона Божої Матері на фронтоні монастиря
• 
  Джерело зі святою водою на території монастиря
• 
  Купельня і джерело за територією монастиря
• 
  Купельня зсередини
• 
  Дзвіниця

Див. також

• Бібліотека Жировицького монастиря
• Жировицьке Євангеліє

Посилання

• Фотографії Жировицького монастиря з висоти пташиного польоту [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Планета Беларусь»