Жозе Рамуш-Орта

Жозе Рамуш-Орта (26 грудня 1949(1949-12-26) , Ділі, Португальський Тимор ) — чинний президент Східного Тимору з 20 травня 2022 ^[6], також обіймав посаду президента Східного Тимору 20 травня 2007 — 20 травня 2012 року. Один із засновників руху ФРЕТІЛІН, активний борець за незалежність Східного Тимору від Індонезії.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орта.

Жозе Рамуш-Орта порт. José Manuel Ramos-Horta
порт. José Manuel Ramos-Horta
Жозе Рамуш-Орта порт. José Manuel Ramos-Horta
Президент Східного Тимору
Нині на посаді
На посаді з	20 травня 2022
Прем'єр-міністр Східного Тимору
26 червня 2006 — 19 травня 2007
Попередник	Марі Алкатірі
Наступник	Шанана Гужмау
20 травня 2007 — 20 травня 2012
Попередник	Шанана Гужмау
Наступник	Таур Матан Руак
Народився	26 грудня 1949(1949-12-26)[1] (75 років)  Ділі, Португальський Тимор[2][3][4]
Відомий як	політик, адвокат, правовий радник
Місце роботи	Університет Оксфорда
Країна	Східний Тимор[5]
Alma mater	Школа міжнародних відносин Колумбійського університетуd, Академія міжнародного права (1983), Antioch Colleged (1984), Fondation René-Cassind і Колумбійський університет
Політична партія	безпартійний
У шлюбі з	Анна Песоа Пінто (розлучений)
Діти	Loro Hortad
Професія	політик
Релігія	католик
Нагороди	Нобелівська премія миру (1996) Орден Хосе Марті
Підпис
ramoshorta.com
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 26 грудня 1949 у Ділі, столиці Східного Тимору. Його мати була тиморкою, а батько — португальцем. У нього було 11 братів та сестер, 4 з яких були вбиті Індонезійськими військовиками.

Жозе Рамуш-Орта вивчав Міжнародне право у Гаазькій академії міжнародного права у 1983 році та міжнародне право з прав людини у Міжнародному інституті з прав людини.

З початку 1970-х брав активну участь у русі за незалежність Східного Тимора. Обіймав посаду «міністра закордонних справ у вигнанні» (1975, 2000-2002). У 1988 році вийшов з лав руху ФРЕТІЛІН та продовжив діяльність як незалежний політик.

У 1996 разом з єпископом Карлушем Біле здобув Нобелівську премію миру.

Після здобуття Східним Тимором незалежності у 2002 став міністром закордонних справ нової держави, а в 2006-2007 — прем'єр-міністр Східного Тимору. З 20 травня 2007 — другий президент після проголошення незалежності країни.

11 лютого 2008 року був важко поранений в живіт внаслідок замаху, організованого екстремістською організацією бойовиків Східного Тимору. Внаслідок замаху лідер бойовиків, Алфреду Рейнаду, загинув. Після замаху Рамос-Орта був доставлений на австралійську військову базу у Ділі, згодом був переправлений до Австралії. Лікарі констатували 2-3 поранення, особливо важко була зачеплена права легеня. Був переведений у стан штучної коми для підтримки життєвих функцій організму. Виведений з цього стану 21 лютого. 17 квітня Жозе Рамуш-Орта повернувся до Східного Тимору й дав пресконференція в аеропорту одразу після повернення.