Журавець смердючий

Журав́ець смерд́ючий^[1], герань робертова або герань Роберта (Geranium robertianum L.) — вид рослин роду герань (Geranium) родини геранієвих (Geraniaceae).

Журавець смердючий
Герань робертова
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Геранієцвіті (Geraniales)
Родина:	Журавцеві (Geraniaceae)
Рід:	Журавець (Geranium)
Вид:	Журавець смердючий (G. robertianum)
Біноміальна назва
Geranium robertianum L., 1753

Українські народні і побутові назви — вонячка, в'юнок, журавельник смердючий, носики журавлині

Морфологічна характеристика

Журавець смердючий — трав'яниста однорічна рослина.

• 
  Типова будова листя
• 
  Квітка
• 
  Бруньки квітів
• 
  Плоди

Листки глибокоперисто-розсічені, п'ятичерешкові.

Квіти правильні двостатеві. Пелюстки рожево-червоні, часто з білими смужками.

Плід — сухий, розпадається на 5 однонасінних часток.

Цвіте у червні—вересні.

Поширення

Росте в мішаних лісах, серед кущів.

Застосування

Для лікарських потреб заготовляють траву і кореневище під час цвітіння.

Трава містить вітаміни, смоли, гіркоти, дубильні, слизисті та мінеральні речовини.

Галенові препарати мають в'яжучу, протизапальну дію. В народній медицині галенові препарати герані використовують при розладах шлунково-кишкового тракта і проносах, артритах тощо.

Зовнішньо — для ванн при епілепсії, паралічі лицьового нерва і болях у попереку, для компресів при катаракті, запальних процесах шкіри та варикозному розширенні вен.

Застосовують препарати герані при запальних процесах шлунково-кишкового тракту. Відвар кореневища п'ють при злоякісних пухлинах.