Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Жіноча білизна

нижній жіночий одяг З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Жіноча білизна
Remove ads

Жіноча спідня білизна — розмаїття предметів одягу для захисту та гігієни геніталій та грудей, а також для еротичних та естетичних цілей. Як і одяг загалом, є віддзеркаленням моди відповідної епохи.

Thumb
Дівчата-римлянки в спортивному одязі змагаються (з врученням пальмової гілки і корони переможниці), ІV ст. нашої ери. Мозаїка, Вілла Романа дель Казале

Хоча більшість спідньої білизни призначено для носіння жінками, деякі її виробники з 2000-х розробляють спідню білизна для чоловіків.

Remove ads

Етимологія

Українське слово білизна, походить від назви виробів з тканин (у давнину переважно білих) для надягання на тіло чи на постіль.[1]

Назва виробу англ. lingerie — слово, взяте з французької мови, що означає спідню білизну і яке вживають винятково щодо найлегших предметів жіночої спідньої білизни.[2][3] У первинній формі походить від французького linge, «білизна» або «одяг». Слово «білизна» вперше було використано для позначення спідньої білизни та бюстгальтерів 1922 року.[4]

Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Продаж жіночої білизни

Ідея спідньої білизни як зовнішньо привабливого нижнього одягу з'явився наприкінці 19 століття. Леді Дафф-Гордон (Люсіль) першою розробила спідню білизну, яка звільнила жінок від обмежуючих корсетів. Протягом першої половини XX століття жінки носили спідню білизна з трьох основних причин: щоб змінити зовнішній вигляд (спочатку за допомогою корсетів, а потім поясами або бюстгальтерами), з гігієнічних причин і для скромності. До винаходу криноліну жіноча спідня білизна часто була дуже розлогою та громіздкою.

Наприкінці 19 століття корсети стали меншими, легшими, і їх поступово витіснив бюстгальтер, вперше запатентований у XX столітті Мері Фелпс Джейкоб. Коли почалася Перша світова війна, жінки виконували робочі завдання чоловіків, створюючи попит на зручнішу спідню білизну. Виробники стали використовувати легші й більш дихаючі тканини. 1935 року бюстгальтери доповнені м’якими чашками, щоб візуально збільшувати груди. За три роки представлені бюстгальтери на кісточках, що утворювали бюст, який стирчить. Відбулося повернення до моди на тонку талію, якої добивалися за допомогою поясів. Ідеал жіночої фігури 1940-х був худорлявим, але з пишними стегнами та загостреними грудьми. У 1960-х від жінок вимагалися підліткові груди, стрункі стегна та надзвичайна худорлявість. Андре Курреж першим зробив наголос на моду з молодіжної культури, коли його колекція 1965 року представила андрогінні фігури та образ жінки, яка відчуває себе природно у власному тілі.[5]

З другої половини XX століття жіноча спідня білизна перестає бути суто потаємною, публічна її демонстрація більше не вважається чимось непристойним і поганим, а саме ― білизна набуває більш естетичних/еротичних властивостей і наближається до мистецтва. Французький модельєр Шанталь Томассо запропонував концепцію «верхньої спідньої білизни» — спідня білизна, як і інші види одягу, стала засобом самовираження.

У 20-му столітті спідня білизна ставала все меншою і обтислішою. У 1960-х виробники спідньої білизни, як-то Frederick's of Hollywood, починають прикрашати спідню білизну. Виробництво спідньої білизни розширилося в 21-му столітті з моделями, які застосовували як верхній одяг. Французи називають це «dessous-dessus», що означає «внутрішній одяг як верхній одяг».[6]

Remove ads

Елементи та фасони

З усіх видів одягу жіноча спідня білизна вирізняється найбільшим розмаїттям типів і фасонів.

Більше інформації Що покриває, Предмет гардероба ...

Див. також

Жіноче здоров'я

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads