Жіноча справа

Жіноча справа (фр. Une affaire de femmes) — французький драматичний воєнний фільм Клода Шаброля, випущений у 1988 році. Це екранізація однойменної книги, написаної адвокатом Франсісом Шпінером^[fr] і опублікованої у видавництві «Éditions Balland^[fr]».

Жіноча справа
фр. Une affaire de femmes
Жанр	драматичний фільм[1][2][3] і воєнний фільм
Режисер	Клод Шаброль[1][2][…]
Продюсер	Marin Karmitzd
Сценарист	Клод Шаброль і Colo Tavernier O'Hagand
У головних ролях	Ізабель Юппер[2][4][…], Франсуа Клюзе[4][5][3], Марі Трентіньян[2][6][…], Домінік Блан[2][3], Nils Tavernierd[2][5][3], Lolita Chammahd[2], Danid[2], François Maistred, Anne-Marie Étienned, Caroline Bergd, Клод Шаброль, Évelyne Didid, Fabienne Chaudatd, Franck de Lapersonned, Henri Attald, Jacques Brunetd, Жан-Клод Лекаd, Jean-Michel Noireyd, Lise Royd, Madeleine Maried, Marie Buneld[2], Myriam Davidd, Pierre Martotd, Pierre-François Duméniaudd, Sylvie Fleppd, Тома Шаброльd, Valérie Leboutted, Vincent Gauthierd, Мішель Бон[7] і Jean-Marc Roulotd[7]
Оператор	Жан Раб'є
Композитор	Matthieu Chabrold
Художник	Françoise Benoît-Frescod
Дистриб'ютор	PFA Filmsd і Netflix
Тривалість	108 хв.
Мова	французька
Країна	Франція
IMDb	ID 0096336

Його натхненно реальною історією Марі-Луїзи Жиро^[fr], однієї з останніх жінок, яких гільйотинували у Франції.

Сюжет

Під час німецької військової адміністрації в окупованій Франції під час Другої світової війни Поль Латур є військовополоненим у Німеччині, а його дружина Марі живе з двома дітьми в убогій квартирі. Сусідка, чоловік якої теж у Німеччині, завагітніла і намагається зробити аборт. Марі їй успішно допомагає. До неї приходять інші жінки, і вона починає брати за це плату.

Під час розмови з Полем, після його звільнення, вона розповідає, що ворожка бачила «нічого, крім хороших речей» у її майбутньому, разом із багатьма жінками, яких вона не хотіла згадувати. Марі зізнається, що хоче стати відомою співачкою. Однак вона втратила любов до свого чоловіка, який був поранений і намагається залишитися на роботі, а також відкидає його грубі та різкі сексуальні домагання.

Хоча він не може знайти роботу, він винаймає більшу квартиру за її намовляннями. Марі продовжує свій незаконний бізнес і дозволяє повіям користуватися своїми спальнями протягом дня. Коли один з абортів закінчується погано, жінка помирає, а її зневірений чоловік покінчує життя самогубством. Марі оклигує від трагедії та наймає служницю, щоб допомогти. Вона відвідує вчителя музики, який каже їй, що в неї чудовий голос.

Вона також починає роман із колаборантом і пропонує покоївці підвищення зарплати, якщо вона переспить з Полем. Поль незадоволений цією домовленістю, і після того, як він повертається додому раніше і стає свідком того, як Марі та її коханець сплять разом, надсилає анонімний донос до поліції, попереджаючи їх про її незаконні дії.

Нещодавно прийнятий закон режиму Віші, спрямований на забезпечення дотримання моралі та зупинення скорочення населення, зробив аборт злочином, який є зрадою. Марі засуджують до страти та гільйотинують.

Акторський склад

• Ізабель Юппер в ролі Марі
• Франсуа Клюзе — Поль
• Нільс Таверньє^[fr] — Люсьєн
• Марі Трентіньян — Лулу / Люсі
• Домінік Блан у ролі Жасмін
• Франк де ла Персон^[fr] — Мартіне
• Анна Муха в ролі Агнес
• Гійом Футріє — П'єро № 1
• Ніколя Футріє — П'єро № 2
• Орор Говен — Муш № 1
• Лоліта Шамма^[fr] — Муш № 2
• Томас Шаброль^[fr] — офіціант
• Фаб'єн Шода^[fr] в ролі продавчині

Виробництво

Походження історії

Марі-Луїза Жиро^[fr], матір сімейства, яка народилася 17 листопада 1903 року, була гільйотинована вранці 30 липня 1943 року у дворі в'язниці Ла-Рокетт^[fr] у Парижі за те, що зробила 27 абортів у регіоні Шербур.

Зйомки

Зйомки фільму проходили в Дьєппі, в районі фр. «bout du quai».

Сприйняття

У цій Марі, яку Юппер грає як жінку, яка втікає, є боваріанський дух: вона рятується від бідності, похмурості, свого чоловіка, якого вона не любить, і, нарешті, реальності свого маленького бізнесу. Шаброль чудово висвітлює її суперечливість, її сліпоту. З іншого боку, він нещадний до петенівської Франції, її лави зрадників, висунутих як судді-гаранти честі нації. Дуже чудовий дует Шаброль-Юппер.

— Фредерік Штраус^[d], Télérama^[fr], 11 лютого 2012

Відзнаки

Дата	Відзнака	Категорія	Номінант	Результат
29 серпня — 9 вересня 1988	45-й Венеційський кінофестиваль[it]	Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль	Ізабель Юппер[n 1]	Перемога
		Золотий Чік за найкращий фільм	Клод Шаброль	Перемога
		Премія критиків Bastone Bianco		Перемога
		Золотий лев		Номінація
21-29 жовтня 1988	Міжнародний кінофестиваль у Вальядоліді	Найкраща актриса	Ізабель Юппер	Перемога
4 березня 1989	Сезар	Найкраща режисура	Клод Шаброль	Номінація
		Найкраща жіноча роль	Ізабель Юппер	Номінація
		Найкраща жіноча роль другого плану	Марі Трентіньян	Номінація
16 грудня 1989	Премія Асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса 1989[en]	Найкращий фільм іноземною мовою	Клод Шаброль[n 2]	Перемога
14 січня 1990	Премія спільноти кінокритиків Нью-Йорка 1989[en]	Найкращий фільм іноземною мовою	Жіноча справа	Перемога
20 січня 1990	Золотий глобус[en]	Найкращий фільм іноземною мовою	Клод Шаброль	Номінація
26 лютого 1990	Національна рада кінокритиків США	10 Кращих іноземні фільми	Жіноча справа	1-е місце
		Найкращий фільм іноземною мовою		Перемога

Навколо фільму

Бомба зі сльозогінним газом, використана 8 жовтня 1988 року католиками-фундаменталістами в кінотеатрі Монпарнас під час показу фільму, спричинила смерть глядача від зупинки серця^[8]. Вирок, виголошений героїнею Марі, коли її засудили, викликав скандал («Радуйся, Маріє, повна лайна, плід утроби твоєї гнилий»).

Коментарі

1. Разом із Ширлі Мак-Лейн за мадам Сусацька^[en].
2. Разом із Теренсом Девісом^[en] за Далекі голоси, натюрморти^[en].