Забєгайлов Юрій Петрович

Забєга́йлов Ю́рій Петро́вич (рос. Забегайлов Юрий Петрович; 28 січня 1922 — 1 травня 2000) — радянський військовий діяч, командуючий 43-ю ракетною армією РВСП, генерал-полковник (1979). Депутат Верховної Ради Української РСР 9-го скликання.

Забєгайлов Юрій Петрович
рос. Забегайлов Юрий Петрович
Народження	28 січня 1922(1922-01-28) Пушкін
Смерть	1 травня 2000(2000-05-01) (78 років) Москва
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	РВСП
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби	1940–1982
Партія	КПРС
Звання	Генерал-полковник
Командування	53-тя ракетна армія 43-тя ракетна армія
Війни / битви	Радянсько-німецька війна Радянсько-японська війна
Нагороди

Біографія

Народився 28 січня 1922 року в місті Пушкін Ленінградської області. У 1939 році закінчив Ленінградську спеціальну середню школу.

З 1939 року служив у Червоній армії. Закінчив артилерійську спецшколу. У 1941 році закінчив 3-тє Ленінградське артилерійське училище.Німецько-радянську війну зустрів на посаді командира взводу. Воював на Ленінградському, Волховському, Карельському фронтах.

Як помічник начальника оперативного відділення штабу артилерії 1-го Далекосхідного фронту брав безпосередню участь у плануванні та проведенні операції з ліквідації манчжурського угруповання японців.

У 1950 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе.

Член ВКП(б) з 1950 року.

Проходив службу в Приморському та Далекосхідному ВО. Командував гаубичною артилерійською бригадою, окремою бригадою важкої реактивної артилерії.

У 1962 році закінчив Військову академію Генерального штабу й був призначений на посаду чергового генерала Центрального командного пункту РВСП. У вересні того ж року призначається командиром 31-ї гвардійської ракетної дивізії (м. Пружани).

З 1965 року — заступник командувача 50-ї ракетної армії (м. Смоленськ) з бойової підготовки.

З червня 1970 по липень 1974 року — командувач 53-ї ракетної армії (м. Чита).

З липня 1974 по грудень 1975 року — командувач 43-ї ракетної армії (м. Вінниця).

З грудня 1975 по вересень 1982 року — заступник головнокомандувача Ракетних військ з військово-навчальних закладів — начальник військово-навчальних закладів Ракетних військ.

У 1982 році вийшов у відставку. Працював старшим науковим працівником Військово-енциклопедичного управління Інституту військової історії МО СРСР.

Помер 1 травня 2000 року в Москві. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди

• Орден Леніна (1974)
• Орден Червоного Прапора (1945)
• Два ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня (1944, 1985)
• Орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (1944)
• Два ордени Трудового Червоного Прапора (1968, 1978)
• Два ордени Червоної Зірки (1943, 1954)
• Медалі.

Посилання

• Сайт Міністерства оборони РФ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Енциклопедія космонавтики (рос.)
• Історія 50-ї ракетної армії [Архівовано 6 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)