Зайченко Георгій Васильович

Георгій Васильович Зайченко (10 червня 1915(19150610), станція Слов'янськ Харківської губернії, тепер Краматорського району Донецької області — 17 липня 2004, місто Челябінськ, Російська Федерація) — радянський державний діяч, директор Челябінського тракторного заводу імені Леніна. Депутат Верховної Ради СРСР 7—9-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (5.08.1966).

Зайченко Георгій Васильович
Народився	10 (23) червня 1915  Слов’янськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер	17 липня 2004(2004-07-17) (89 років)  Челябінськ, Росія
Поховання	Успенське кладовище (Челябінськ)d
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	ХАІ
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зайченко.

Життєпис

Народився в родині залізничника на станції Слов'янськ Південно-Донецької залізниці.

Після закінчення семирічної школи в 1930 році продовжив навчання у школі ФЗУ (фабрично-заводського учнівства) залізничного транспорту у Слов'янську, де протягом двох років отримав одразу дві спеціальності — помічника машиніста паровоза та слюсаря з ремонту паровозів. Одночасно з 1930 року працював учнем слюсаря та слюсарем з ремонту паровозів залізничного депо.

Продовжив навчання в Краматорському інституті важкого машинобудування. У 1935 році після злиття інституту з іншим — Донецьким індустріальним — Зайченка направили для продовження освіти до Харківського авіаційного інституту. За рік до закінчення інституту, в 1938 році, після переддипломної практики, Георгій Зайченко почав працювати у конструкторському бюро спеціального дизельного відділу «400» на Харківському паровозобудівному заводі імені Комінтерну.

У січні 1939 року закінчив з відзнакою Харківський авіаційний інститут за фахом інженер-механік.

З 1939 до 1941 року — контрольний майстер та заступник начальника бюро технічного контролю цеху складання та випробування двигунів, потім — змінний помічник начальника відділу технічного контролю Державного союзного заводу № 75 у Харкові.

У жовтні 1941 року, після початку німецько-радянської війни, Зайченко разом зі своїм підприємством був евакуйований до міста Челябінська. Очолював роботи з демонтажу, упаковки, завантаження в ешелон та відправлення обладнання центральної вимірювальної лабораторії заводу.

З грудня 1941 року працював начальником вимірювальної лабораторії, начальником бюро технічного контролю та моторного виробництва Челябінського тракторного заводу імені Леніна.

Член ВКП(б) з жовтня 1944 року.

У 1944—1949 роках — заступник начальника відділу технічного контролю моторного виробництва Челябінського тракторного заводу імені Леніна. Зробив значний внесок в організацію масового виробництва дизель-моторів для радянських танків.

З липня до листопада 1949 року працював начальником моторного виробництва Челябінського тракторного заводу імені Леніна.

У листопаді 1949 — січні 1952 року — заступник секретаря партійного комітету Челябінського тракторного заводу імені Леніна.

У січні — серпні 1952 року — завідувач промислового відділу Челябінського міського комітету ВКП(б).

У серпні 1952 — квітні 1954 року — секретар партійного комітету, парторг ЦК КПРС Челябінського тракторного заводу імені Леніна.

У квітні — жовтні 1954 року — 1-й секретар Тракторозаводського районного комітету КПРС міста Челябінська.

У жовтні 1954 — січні 1961 року — завідувач промислового відділу Челябінського обласного комітету КПРС, завідувач відділу оборонної промисловості Челябінського обласного комітету КПРС.

У січні 1961 — 10 листопада 1971 року — директор Челябінського тракторного заводу імені Леніна.

10 листопада 1971 — 7 червня 1979 року — генеральний директор Челябінського виробничого тракторобудівного об'єднання.

З червня 1979 року — персональний пенсіонер. До 26 березня 2002 року продовжував працювати на Челябінському тракторному заводі провідним інженером-конструктором проєктного управління.

Помер 17 липня 2004 року в Челябінську. Похований на Успенському цвинтарі Челябінська.

Нагороди і звання

• Герой Соціалістичної Праці (5.08.1966)
• орден Леніна (5.08.1966)
• орден Жовтневої Революції (5.04.1971)
• орден Трудового Червоного Прапора (7.06.1977)
• орден Червоної Зірки (30.04.1945)
• два ордени «Знак Пошани» (18.07.1945, 11.01.1957)
• медаль «Ветеран праці»
• медалі
• Почесний залізничник
• Почесний громадянин Челябінська (12.09.2000)
• Почесний громадянин Тракторозаводського району Челябінська (10.01.1997)