Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв
драматичний та оперний театр в Ужгороді З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Закарпа́тський академі́чний обласни́й украї́нський музи́чно-драмати́чний теа́тр і́мені браті́в Ю́рія-Августи́на та Євге́на Шерегії́в — заклад культури імені Юрія та Євгена Шерегеїв у місті Ужгород, у Закарпатської области.
Remove ads
Історія театру
Узагальнити
Перспектива
Театральні колективи у краї існували ще в XIX сторічч. 1921 року до Ужгорода на запрошення громади приїжджає театральний діяч Микола Садовський, разом з акторами та художником Миколою Кричевським. Після театру М. Садовського, на театральну сцену виходить «Нова Сцена» під керівництвом Шерегій Юрія, після нього з'являється «Угро-руський театр».
На початку березня 1945 року, Народна рада Закарпатської України про організацію в Ужгороді народного театру. Новий театр 30 квітня 1945 року показав свою першу виставу «Руські люди» — К. Сіманова, художник – Манайло Федір Федорович.
12 листопада 1945 року Рада Народних Комісарів УРСР приймає постанову про відкриття державного театру на Закарпатті. Відповідно до рішення українського уряду з липня 1945 по квітень 1947 року на Закарпатті гастролював Запорізький український музично-драматичний театр імені Магара (тоді М.Щорса) під керівництвом народного артиста УРСР В.Магара, який став першим режисером нового театру.
1 січня 1946 року «Закарпатській обласний державний український музично-драматичний театр» розпочинає свою роботу у місті Ужгород. У 1963 році відбулася реорганізація театру український музично-драматичний театр з'єднався з Мукачівським театром і став називатись «Закарпатський муздрамтеатр».
У 2011 році — згідно з рішенням № 224 від 26.05.2011 року Закарпатської обласної ради [1] театру присвоєно ім'я братів Шерегіїв, нова назва театру: Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв. Відповідно до наказу Міністерство культури України № 1152 від 06.12.2016 року театру надано статус «Академічного».
Remove ads
Репертуар театру
- «Назар Стодоля» за п'єсою Тараса Шевченка
 - «Шампанського і карету» О. Галіна
 - «Білий нігер» В. Шершуна
 - «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука
 - «Здрастуйте, я ваша тітонька» Б. Томаса[2]
 - «Турецька шаль» О. Горіна
 - «Білий нігер» за Карелом Чапеком
 - «А в Парижі гарне літо» Олександра Гавроша
 - «Шаріка» Ярослава Барнича
 - «Кров від любові» за Михайлом Старицьким
 - «Енеїда» Антона Литвинова за поемою Івана Котляревського; реж. Євген Лавренчук, худ. Єфим Руах (Ізраїль), художниця з костюмів Міра Матчина (Україна–Франція), комп. Рубен Толмачов, балетм. Дмитро Коляденко[3]
 
Remove ads
Гастролі
Театр за свою історію багато гастролював по містам: Київ,Харків, Одеса, Львів, Рівне, Тернопіль, Івано-Франківськ, Коломия, Дрогобич; Литва; Естонія; Латвія; Хорватія; Румунія; Словаччина; містам та селам Закарпаття.
Персоналії театру
Узагальнити
Перспектива
- Артисти
 
- Марія Харченко (14.04.1924 — † 31.12.2016) народна артистка УРСР (1981)
 - Майя Геляс (26.03.1939 — † 01.09.2017) заслужена артистка УРСР (1990)
 - Людмила Іванова(18.06.1937 — † 25.01.2022) заслужена артистка УРСР (1972)
 - Марія Пільцер (27.11.1912 — † 21.03.1976) заслужена артистка УРСР (1965);
 - Гнат Ігнатовіч;
 - Кирил Маринченко (1898—1970) заслужений артист УРСР (1951);
 - Галина Ушенко, заслужена артистка УРСР (1970);
 - Андрій Вертелецький (05.07.1925 — † ????)[4];
 - Віктор Костюков (15.09.1927- † 22.01.2006) заслужений артист УРСР(1973);
 - В. Подлігаєв, заслужений артист УРСР
 - Василь Арендаш (01.08.1936 — † ???)[5];
 - Віктор Аведіков (01.02.1905 — † 14.02.1971) заслужений артист УРСР (1950);
 - Петро Ластівка;
 - Микола Білецький (06.01.1910 — † 30.12.1977) заслужений артист УРСР(1957);
 - Олександр Біляцький
 - Елеонора Климчук (в театрі: 1962—1965)[6]
 - Ярослав Мелець, заслужений артист України
 
В. Виноградов, В. Бідяк, Н. Лагодіна, А. Філоновіч, М. Хмара, П. Гоца, М. Сочка, В. і Г. Левкулич, І. Чуєнко, А. Копитіна
- Режисери
 
- Володимир Магар (гл. реж. 1945);
 - Гнат Ігнатовіч (гл. реж. 1947—1948, 1953, 1960—1963);
 - Андрій Ратмиров (черг. реж. 1950—1961);
 - Григорій Воловик (16.05.1902 — † 7.06.1967), заслужений артист УРСР (1946), (гл. реж. 1948—1953)[7];
 - Михайло Терещенко (10.05.1927 — † 16.12.2008) (черг. реж. 1953—1956);
 - Віталій Авраменко(гл. реж.1954–1959);
 - Валентин Івченко (29.08.1932) (черг. реж. 1960—1963);
 - Віктор Рябінов (гл. реж. 1963—1965);
 - Іван Марушко (черг. реж. 1963, 1965, 1997);
 - Лесь Гриб(30.10.1933), (гл. реж.1967);
 - Михайло Курінний (гл. реж. 1968—1971);
 - Анатолій Москаленко - заслужений артист УРСР (1979)( реж. 1968—1970);
 - Володимир Сурков (14.09.1936 — † 7.11.2010), (гл.реж. 1970—1971);
 - Володимир Усенко (гл. реж. 1971);
 - Володимир Нестеренко (17.10.1937— † 2.04.2014) народний артист України (1999), (гл. реж.1971–1973);
 - Ярослав Геляс (гл. реж. 1974—1985);
 - Юрій Горуля заслужений артист УРСР (1981), (гл. реж. 1985—1988)[8];
 - Станіслав Мойсеєв (гл. реж.1988–1991);
 - Юзеф Фекета(12.04.1941) народний артист РФ, (гл. реж. 1992—1994);
 - Олександр Саркісьянц (06.07.1948) (черг. реж з 1981), (гл. реж. 1995—1996);
 - Анатолій Філіппов (гл. реж. з 1997 року).
 
- Художники
 
- Федір Манайло (1945—1946);
 - Сергій Шамета (худ. 1947—1950);
 - Павло Борисов (худ. 1950—1951);
 - Андрій Коцка (худ. 1955);
 - Микола Манджуло (1913 — †1985) (гол. худ. 1951—1980);
 - Геннадій Васильєв (28.09.1949-1973) (худ. 1969—1973);
 - Микола Зелінський (Зелинскис) (15.08.1918 — † 1984) заслужений працівник культури РРФСР, заслужений діяч мистецтв Якутської АРСР (худ. 1975—1977)[9];
 - Валентина Франківська (1910 - † 1983)(худ. 1950—1982);
 - Анатолій Пеньковський (13.10.1948) (худ. 1980—1982);
 - Ігор Панейко (02.03.1957) (гол. худ. 1984—1987);
 - Сергій Маслов (01.01.1952- ?. 1913) (гол. худ. 1988—1995);
 - Вікторія Гресь (22.02.1964) (худ. 1987—1991);
 - Віра Степчук (05.12.1955) (худ. з 1983 року);
 - Людмила Бєлая (30.09.1970) (худ. 2006—2009, 2010—2016, з 2018 року);
 - Емма Зайцева (гол. худ. з 1998 року).
 
- Музиканти
 
- Євген Шерегій (диригент 1946—1965)
 - Дмитро Білоус заслужений артист УРСР;
 - Тетяна Бабець (диригент 1993—2014); Василь Кобаль (композитор)[10]
 - Анастасія Жужгова (головний диригент від 2014 року).
 
- Директори
 
- Андрій Черкаський (1946);
 - Валентин Компанієць (1946—1947);
 - Тимофій Висящий (1948—1949);
 - Микола Букаев (1949—1950);
 - Аго Армандарян (1950—1959);
 - Микола Манджуло (1959—1960);
 - Ілля Фрідманський (1960—1962);
 - Іван Дудинець (1962—1964);
 - Володимир Віноградов (1965—1966);
 - Йозеф Луцкер (1914—1982) (директор 1967—1969);
 - Василь Руснак (1935—2010), заслужений працівник культури УРСР (директор 1970—1990);
 - Іван Білак (1947—2015) заслужений працівник культури України (директор 1991—2003);
 - Зоряна Зінов'єва (2003—2005);
 - Анатолій Рошко (2005—2007);
 - Анатолій Кримусь (2007—2009);
 - Олег Зайцев (2009—2010);
 - Любов Оленчук (2010—2014);
 - Василь Марюхнич (2015-2023);
 - Рудольф Дзуринець (з 2023).
 
Remove ads
Визнання
- Анатолій Філіппов — головний режисер[11]
 - Лариса Білак[12][13]
 
- Людмила Іванова[14]
 - Василь Шершун[15]
 - Степан Барабаш[16]
 - Наталія Засухіна[17]
 - Михайло Фіщенко[18]
 - Анатолій Мацак[19]
 
- Емма Зайцева — головний художник[10]
 
- Олег Зайцев[20]
 - Іван Канюка
 
- Лауреати обласної театральної премії імені братів Шерегіїв
 
- з.а. України Михайло Фіщенко (2000, 2017)
 - з. а. України Василь Шершун (2003, 2015)
 - з.а. України Наталія Засухіна (2003)
 - Олександр Саркісьянц (2006)
 - Василина Грицак (2008)
 - Галина Буланова (2008)
 - Тарас Гамага (2011)
 - Клара Берець (2011, 2019)
 - Світлана Мавріц (2013)
 - Степан Барабаш (2013)
 - Катерина Якубик–Гамага (2014)
 - Віктор Бабука (2015)
 - Любомир Геляс (2017)
 - Рудольф Дзуринець (2018)
 - Олеся Дзуринець (2021)
 - Дмитро Сньозик (20016, 2017, 2019)
 - Вікторія Варга (2017)
 - Микола Словянін (2017)
 
Президентські Стипендіати в галузі театрального мистецтва:
- Дмитро Сньозик (2020)
 - Рудольф Дзуринець (2021)
 
Remove ads
Примітки
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads


