Заключний протокол

Заключний протокол — угода від 7 вересня 1901 між Імперією Цін і 11 державами (Німеччина, Австро-Угорщина, Бельгія, Іспанія, США, Франція, Велика Британія, Італія, Японія, Нідерланди та Росія), які брали участь у придушенні Боксерського повстання.

Заключний протокол
Тип	мирна угода нерівні договори рукопис і книжка[1]
Підписано	7 вересня 1901
Підписанти	Bernardo de Cólogan y Cólogand, William Woodville Rockhilld, Paul Beaud, Fridolin Marinus Knobeld, Maurice Joostensd, Giuseppe Salvago Raggid, Ernest Mason Satowd, Альфонс Мумм фон Шварценштейн, Комура Дзютароd, Moritz Czikann von Wahlbornd, Гірс Михайло Миколайовичd, Лі Хунчжан і Yikuang, Prince Qingd
Сторони	Сполучене Королівство, Російська імперія, Японська імперія, Третя французька республіка, США, Німецька імперія, Австро-Угорщина, Королівство Італія, Династія Цін, Іспанія, Нідерланди і Бельгія
Медіафайли у Вікісховищі

За угодою Китай зобов'язався:

• Послати в Німеччину спеціального посла для вибачення за вбивство німецького посла К. фон Кеттелера, а також поставити йому памятник.
• Послати до Японії спеціального посла для вибачення за вбивство співробітника японської місії Сугіями.
• Покарати лідерів повстання.
• Поставити пам'ятники на розгромлених іноземних кладовищах.
• Заборонити протягом 2 років ввезення зброї та боєприпасів до Китаю.
• Сплатити контрибуцію в сумі 450 млн. лян.
• Допустити постійну військову охорону в посольському кварталі та ін.

Див. також

• Альянс восьми держав

Джерела

• Заключний (Боксерський) протокол [Архівовано 14 грудня 2014 у Wayback Machine.]