Залеський В'ячеслав Костянтинович

В'ячеслав Костянтинович Залеський (нар. 3 вересня 1871, Харків — пом. 10 листопада 1936, Харків) — український радянський фізіолог і біохімік рослин, член-кореспондент АН УРСР (1925), Заслужений діяч науки УРСР (1935).

Залеський В'ячеслав Костянтинович
Народився	3 вересня (15 вересня) 1871(1871-09-15) Харків, Російська імперія[1]
Помер	10 листопада 1936(1936-11-10) (65 років) Харків, Українська СРР, СРСР[1]
Поховання	13-е міське кладовище
Діяльність	фізіолог, біохімік
Alma mater	Харківський університет
Галузь	фізіологія, біохімія
Заклад	Харківський університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Членство	НАНУ
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Залеський.

Життєпис

Народився В'ячеслав Залеський 3 вересня 1871 року в Харкові. У 1893 році закінчив Харківський університет і залишився працювати там до 1899 року, з 1899 до 1903 року обіймав посаду завідувача кафедри фізіології рослин Новоалександрійський інституту сільського господарства та лісівництва в Пулавах. У 1903 році повертається в Харківський університет як професор, цю посаду він займав до своєї смерті. В'ячеслав Залеський був учнем В. І. Палладіна. За дві свої дисертації В'ячеслав Залеський отримав спочатку вчений ступінь магістра, а потім і доктора. В'ячеслав Залеський був відомий також і як викладач фізіології на вищих жіночих курсах

Могила В. К. Залеського на 13-му міському кладовищі Харкова

Помер В'ячеслав Залеський 10 листопада 1936 року в Харкові. Похований на 13-му міському кладовищі.

Наукові дослідження

Основні наукові дослідження присвячено синтезу білкових речовин, вивченню ролі сполук фосфору й заліза в обміні речовин рослинного організму. Довів можливість утворення вищими рослинами білкових речовин з нітратів та вуглеводів без участі сонячної енергії, наявність у них ферменту карбоксилази. Вивчав ґрунтову мікрофлору, умови поширення у ґрунті азотобактера, процес дихання, дихальні ферменти, біохімічні перетворення в мікроорганізмах, питання фітопатології. Розробив методи боротьби з сажкою пшениці.

Література

• Рейнгард А. В., Израильский В. П. Памяти проф. В. К. Залесского // Природа. 1937. № 6.
• Волков В. А., Куликова М. В. Российская профессура. XVIII — начало XX вв. Биологические и медико-биологические науки: Биогр. слов. С.-Петербург, 2003; Биологи; Липшиц.