Залюбовський Григорій Антонович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Залюбовський.

Григо́рій Анто́нович Залюбо́вський (*1836(1836) — †10 (22) січня 1898, Катеринослав, нині Дніпро) — український етнограф, фольклорист, етнолінгвіст, громадський діяч, письменник, українофіл.

Залюбовський Григорій Антонович
Народився	1836  Катеринослав, Російська імперія
Помер	10 (22) січня 1898  Катеринослав, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	етнограф фольклорист етнолінгвіст громадський діяч письменник
Alma mater	Харківський університет
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Мова творів	російська
Роботи у Вікіджерелах

Життєпис

Григорій Антонович Залюбовський народився 1836 року. Походження та місце народження майбутнього етнографа невідомі. Є припущення, що він родом із Катеринославщини.

У вересні 1845 року Григорій Залюбовський вступив до Катеринославської повітової школи. Там він провчився тільки рік. 1846 року Григорій став учнем другого класу Катеринославської гімназії і 1852 року закінчив її.

1853 року Григорій вступив на природничий факультет Харківського університету. Це сталося під впливом старшого брата — студента-математика. Через два роки Григорій покинув університет, оскільки не мав можливості платити за навчання. Щоб прохарчуватися, деякий час працював канцелярським служителем Катеринославської палати громадського суду, згодом — наглядачем Новомосковської єврейської школи.

У 1858–1860 роках брав участь у діяльності літературно-громадського товариства "Піквікський клуб" у Катеринославі, що постало за мету моральне вдосконалення тогочасного суспільства.

1862 року Григорій Залюбовський вступив на філологічний факультет Харківського університету.

Залюбовський стояв біля витоків зародження і становлення катерино­слав­ської преси, був членом редакції перших міських газет: «Екатеринославский листок» (1882 – 1885), «Степь» (1885 – 1886), «Екатеринославские губернские ведомости» (1838 – 1918), «Екатеринославский юбилейный листок».

Залюбовський – перший фольклорист Катеринославщини. Як фоль­клорист і етнограф розпочав свою діяльність ще в студентські роки. Свою збирацьку роботу проводив переважно в межах Новомосковського та Павлоградського повітів.

Був обраний членом Південно-Західного відділу Імператорського Російського географічного товариства (Петербург: 1869 — 1870; Київ: 1873 — 1876). Записані Залюбовським українські народні казки, пісні, легенди, прислів’я, приказки, загадки, ігри, лексичний матеріал увійшли до збірника М. Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше», семитомного видання «Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край» П. Чубинського, І-го тому «Исторических песен малорусского народа» (1874), підготовленого М. Драгомановим та В. Антоно­вичем, «Южнорусского словаря» К. Шейковського, «Читанки» Т. Хуторного, чотиритомного «Словаря української мови» (1907 — 1909) Б. Грінченка.

Григорій Антонович Залюбовський помер 10 січня (22 січня за новим стилем) 1898 року в Катеринославі. Місце його поховання невідоме.

У 2015 р. дніпровська дослідниця З. П. Маріна здійснила видання збірки раніше не публікованих творів Г. А. Залюбовського, зокрема:

• Рукописи Г. А. Залюбовського Историческая заметка по заселению Екатеринославского уезда,
• Записки по истории Малороссии,
• Заметки о селениях (из поездок на следствия),
• Этнографическая заметка,
• О народном платье,
• Сіянка. Усякі хазяйственні замітки,
• Замітки із народних уст,
• Пісні малоросійські,
• Українські пісні,
• Казки^[1].