Залізняк

Залізняк (рос. железняк, англ. iron ore, нім. Eisenerz n) — загальна назва оксидів заліза.

Староукраїнські назви — залізовець, желізнець.

Залізняк — осадова порода, яка або осідає безпосередньо у вигляді залізистого осаду, або створена шляхом хімічної заміни, яка містить значну частку сполук заліза, з якої можна виплавляти залізо.

Світові запаси залізняку складають близько 160 млрд т, з них 27,4 млрд т в Україні.

Розрізняють:

блискучий залізняк (блиск залізний);
бурий залізняк (1. природна прихованокристалічна суміш, яка складається з гетиту, лімоніту, гідроксидів кремнезему і глинистих мінералів; 2. лімоніт);
бурий шлакоподібний залізняк (стильпносидерит — відміна лімоніту, яка містить кілька процентів Р₂О₅);
вохристий червоний залізняк (суміш гематиту з лімонітом);
вуглистий залізняк (суміш сидериту з вугіллям і глиною);
глинистий бурий залізняк (вохристий гематит, часто змішаний з глиною);
глинистий червоний залізняк (глина в суміші з лімонітом, гематитом або сидеритом);
жовтий залізняк (лімоніт);
магнітний залізняк (застаріла назва магнетиту);
магнітний титановий залізняк (титаномагнетит);
магнітний шлаковий залізняк (титаномагнетит);
смолистий залізняк (стильпносидерит);
титанистий залізняк (застаріла назва ільменіту);
титанистий октаедричний залізняк (застаріла назва титаномагнетиту);
хромистий залізняк (застаріла назва хроміту);
червоний залізняк (гематит у вигляді щільних агрегатів);
червоний оолітовий залізняк (тонкокристалічний гематит у вигляді оолітів);
чорний залізняк (застаріла назва псиломелану);
шпатовий залізняк (частково лімонітизований сидерит).

Найпоширенішими є бурий, магнітний і червоний залізняк.

Різновиди залізняку

Див. також

Література

Wikiwand - on