Зарбі Володимир Ілліч

Володимир Ілліч За́рбі (нар. 4 квітня 1940, Стара Карань — пом. 6 листопада 2007, Маріуполь) — український живописець; член Спілки художників України з 1992 року.

Зарбі Володимир Ілліч
Народження	4 квітня 1940(1940-04-04)  Гранітне, Тельманівський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	6 листопада 2007(2007-11-06) (67 років)
	Маріуполь, Донецька область, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	пейзаж
Навчання	Ростовське художнє училище імені Митрофана Грекова (1967)
Вчитель	Лєнь Віктор Григоровичd
Діяльність	художник
Член	Спілка художників України

Біографія

Народився 4 квітня 1940 року в селі Старій Карані (нині Гранітне Кальміуського району Донецької області, Україна). 1956 року закінчив 10 класів середньої школи в рідному селі, працював художником в колгоспі, в районному Будинку культури. Протягом 1962—1967 років навчався в Ростовському художньому училищі^[1], де його викладачами були зокрема Віктор Лєнь, Фелікс Доманський, Олексій Резван.

Працював у Маріуполі: у 1968—2000 роках — у художній майстерні; з 1970 року — головним художником Орджонікідзевського району міста; у 1974—1992 роках — на заводі «Азовсталь».

Жив у Маріуполі, в будинку на проспекті Будівельників, № 100 а, квартира 51^[2]. Помер у Маріуполі 6 листопада 2007 року.

Творчість

Працював у галузі станкового (жанрові картини, пейзажі Приазов'я) та монуметрального (вітражі, мозаїки) живопису. Серед робіт:

• «Неперспективне село» (1964);
• «Ангеліна» (1967);
• «Дівчина з книжкою» (1968);
• «Художник» (1969);
• «Оленка» (1971);
• «Всесоюзна ударна комсомольська будова „Стан-3600“» (1972);
• «На батьківщині Архипа Куїнджі» (1973);
• «Земля» (1975);
• «Літо» (1975);
• «Димарі мартена» (1983);
• «Хліб» (1984);
• «Дерева» (1987);
• «Чорнобильська весна» (1991);
• «Шипшина» (1997);
• «Ранок» (1997);
• «Запашний горошок» (1997);
• «Рибальські човни» (1999);
• «Граки летять» (2002);
• «Квітучий чебрець» (2003);
• «Скелі Старої Карані» (2004);
• «Будяки» (2004);
• «Каранський мотив» (2005);
• «Кам'яні гриби» (2006).

Брав участь у міських, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставках з 1968 року. Персональна виставка відбулася у Маріуполі у 1992 році.

Окремі роботи художника зберігаються у Донецькому художньому музеї, Маріупольському краєзнавчому музеї, галереї міста Хрустального.

Відзнаки

• Почесна грамота Президії Української республіканської ради професійних спілок;
• Почесний знак «Учасник будівництва табору „3600“ на заводі „Азовсталь“»;
• Почесний знак «Учасник будівництва табору „3000“ на заводі імені Ілліча»;
• Почесне звання "Передовий будівельник Всесоюзного будівництва табору «3600» на заводі «Азовсталь»^[1].