Заум

Заум^[1]або зарозуміла мова^[2][3], інакше «чуже слово»^[4] — специфічний різновид словотворчості, що оперує словами без предметних значень, безпредметна мова, буквально — мова за межами раціонального розуміння. При цьому словотворчі способи і засоби зарозумілої мови чи «чужого слова», як правило, відтворюють структурні особливості рідної авторові мови відповідно до її узвичаєних норм^[5]. Механізм зарозумілої мови дозволяє автору надавати значень незвичним для конкретної мови звуковим комплексам та словесним комбінаціям, а читачеві актуалізувати те або інше значення. Однак досягнути чіткого формулювання сенсу, закладених у вирази зарозумілої мови дуже важко, а часто і зовсім неможливо, і тому (на думку багатьох авторів, які зверталися до цього прийому) у сприйнятті зарозумілого тексту емоційно-інтуїтивне начало домінує над раціональним. Тому зарозуміла мова визначається американським філологом Джеральдом Янечеком як мова з багатьма невизначеними значеннями.

Історія

Передумови

Хоча виникнення зарозумілої мови як усвідомленого літературного прийому беззастережно відноситься до початку XX століття, її пра-прототипи існували в культурі споконвіків. У цілому ряді фольклорних жанрів — особливо в замовляннях — традиційно використовувалися незвичайні поєднання звуків, — приводили до припущень про наявність якогось прихованого змісту в мові, явно позбавленої значення. Передача промови іноземною мовою (або її імітація) вела до появи в літературному тексті слів з невизначеним значенням. Окремі автори і раніше широко користувалися словами з невизначеним значенням для якихось спеціальних цілей: Абрахам а Санта-Клара любив називати свої проповіді декількома короткими, схожими на вигуки або звуконаслідування словами, щоб зацікавити, привернути увагу, задати високий емоційний фон. У Росії морфологічної зарозумілою мовою були перекладені Олександром Струговщиковим кілька фрагментів «Фауста». Елементи того, що Янечек називає супрасинтаксичною ЗМ, можна побачити в окремих дослідах ранніх символістів (перш за все, Брюсова).

'Зарозуміла поезія хороша річ, але це як гірчиця - однієї гірчицею ситий не будеш' А.Є. Кручених в передачі Р.О. Якобсона (Янгфельдта 1992, 19)[6]

Точкою відліку заведено вважати «Декларацію слова як такого» (1913) поета і теоретика футуризму Олексія Єлисейовича Кручених (1886—1968): "Думка і мова не встигають за переживанням натхненного, тому художник вільний виражатися не тільки спільною мовою … але й особисто … які мають певного значення … заумним «.^[7]

Класифікація

4 види зарозумілої мови в залежності від рівня мовної структури, на якому відбувається відмова від мовної норми(за Дж. Янечеком):

• фонетична: поєднання букв не складаються в пізнавані морфеми;
• морфологічна: чинні в мові морфеми (корені і афікси) поєднуються таким чином, що значення отриманого слова залишається в значній мірі невизначеним;
• синтаксична: при вживанні нормальних, „словникових“ слів в граматично правильних формах вони не складаються в граматично нормальну пропозицію, характер відносин між словами залишається так чи інакше невизначеним;
• супрасинтаксична: при формальній, граматичної правильності конструкцій, складених зі звичайних слів, високий ступінь невизначеності виникає на рівні референції — простіше кажучи, залишається принципово неясним, про що йде мова.

Російські футуристи, з якими найчастіше асоціюється саме явище зарозумілої мови, користувалися переважно фонетичною та морфологічною формами, завдяки чому саме поняття зарозумілої мови нерідко (і багатьма фахівцями, і в повсякденній читацькому розумінні) звужується до перших двох категорій. Проте методологічно введене Янечеком уявлення про синтаксичну і супрасинтаксичну форму виявляється корисним, тому що допомагають ясніше зрозуміти родові зв'язки (і водночас кардинальні розбіжності) між футуристами 1910-х рр.. і пізніми модерністами 1930-х.

Приклади

Наприклад, вірш М. Семенка „Місто“ пересипаний такими висловами, як осте, сте, бі, бо, бу, рухобіги тощо.

Традиції футуристів продовжують сучасні неоавангардисти з літературних груп „Бу-Ба-Бу“, „ЛУГОСАД“, „Пропала грамота“.^[8]

Придумані слова, що наповнились змістом

Я хочу кожен день / все слів нових. / Нових пісень / ідей нових.» М.Семенко

• Михайло Старицький — мрія^[9], майбутнє, байдужість, завзяття, темрява, страдниця, незагойний, приємність, чарівливий, сутінь, бойовище, маєво, знадливий, стуманілий, пестливий, привабливий, потужний
• П. Загребельний — гопакізм, плювалізм і подонкізм, проокеїти, обінтелігентити (понад 1000 слів)
• М.Семенко — мертвопетлює… (понад 700 нових слів)
• П.Тичина — понад 600 слів
• Валер'ян Поліщук — мовчаль (мовчання і печаль)
• Т. Шевченко — вогняний, знищити, мордуватися, почимчикувати, фортеця
• П. Куліш — вабити, зграя, злочинець, несвідомий, покора, послуга, почуття, рівність
• М. Вовчок — красень, легкодухий, намір, питання, струмінь
• Л. Глібов — бурмотати, пожовкнути, соромно
• Г. Квітка-Основ'яненко — буденний, перемагати
• І. Котляревський — несамовитий, приміта, розтовкти, угамуватися^[10]
• Олена Пчілка — мистецтво, переможець, променистий, палкий, нестяма
• Леся Українка — провесна, промінь
• Іван Франко — отвір, привид, свідоцтво, чинник
• Іван Верхратський — звіт
• Іван Нечуй-Левицький — самосвідомість, світогляд, стосунок, перепона, квітник, вигукування, сміливість
• В. Хлєбников — понад 15 000 слів
• Ломоносов: маятник, насос, притяжение, созвездие (сузір'я), рудник, чертёж…
• Достоєвський — дієслово «стушеваться».
• Гоголь — «халатность» (недбалість)
• Ігор Сєверянин — «бездарь»^[11]

• Ван-Гельмонт — газ
• Джонатан Свіфт — ліліпут
• Карел Чапек — робот^[9]

Автори і творці

Російські

• Олексій Кручоних
• Велимир Хлєбников

Українські

• Михайль Семенко
• Ґео Шкурупій

Європейські

Льюіс Керрол у 1871 опублікував казку «Аліса в Задзеркаллі», в якій вірш «Курзу-Верзу» написаний на заумі.

Американські

Інші

Джерела

• ^[12]
• ^[13]

Посилання

• Заум, або Заумна мова, Замауль // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 386-387.
• Портал для створення нових слів Юрка Зеленого [Архівовано 25 березня 2013 у Wayback Machine.]
• Wordwar — краудсорсинговий проект із створення нових слів і понять [Архівовано 9 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Приклади англійських придуманих слів [Архівовано 9 травня 2013 у Wayback Machine.]

Див. також

• Авангардизм
• Неологізми
• Фоносемантика
• Футуризм
• Бурмоковт
• Контамінація
• Поросяча латина