Заріпова Нізорамо

Нізорамо Заріпова (6 листопада 1923(19231106), село Пушьоні-Пойон, тепер джамоату імені Худойора Раджабова Восейського району Хатлонської області, Таджикистан — 20 листопада 2024, місто Душанбе, Таджикистан) — радянська таджицька державна діячка, секретар ЦК КП Таджикистану. Депутат Верховної ради Таджицької РСР 4-го, 6-го, 8—10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 5—6-го скликань.

Заріпова Нізорамо
тадж. Низорамоҳ Одинаевна Зарифова
Народилася	6 листопада 1923(1923-11-06)  Пушьоні-Пойон, Бухарська Народна Радянська Республіка
Померла	30 листопада 2024(2024-11-30) (101 рік)  Душанбе, Таджикистан
Країна	СРСР  Таджикистан
Національність	таджики
Діяльність	політична діячка, economic activist, державна діячка
Знання мов	таджицька і російська
Роки активності	1941 — 1985
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Заріпова.

Життєпис

Народилася в селянській родині Одіна Махсума в селі Пушьоні-Пойон (за іншими даними — в селі Шехвесі) Ферганської області Бухарської Народної Радянської Республіки​​. Батько помер у 1928 році. Виховувалася в родині вітчима Заріфа, взяла його прізвище.

З 1937 року навчалася в Сталінабадському педагогічному училищі, навчання не закінчила. У 1940 році закінчила Кулябське педагогічне училище Таджицької РСР.

У 1941—1945 роках — завідувач відділу кадрів виконавчого комітету Кулябської міської ради депутатів трудящих.

У 1945—1947 роках — завідувач відділу шкіл Кулябського обласного комітету ЛКСМ Таджикистану

Член ВКП(б) з 1946 року.

У 1947—1952 роках — завідувач відділу із роботи серед жінок Кулябського обласного комітету КП(б) Таджикистану.

У 1952—1955 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС у Москві.

У 1955—1956 роках — завідувач відділу із роботи серед жінок ЦК КП Таджикистану.

4 серпня 1956 — 2 березня 1966 року — секретар ЦК КП Таджикистану.

Член президії Радянського жіночого комітету, член ради Міжнародної федерації жінок.

Одночасно в 1963—1964 роках — завідувач ідеологічного відділу ЦК КП Таджикистану.

24 березня 1966 — 29 березня 1985 року — заступник голови Президії Верховної ради Таджицької РСР.

З березня 1985 року — персональний пенсіонер у місті Душанбе.

Померла 30 листопада 2024 року в Душанбе. Похована на цвинтарі Сарі Осійо в Душанбе.

Нагороди і звання

• два ордени Леніна
• три ордени Трудового Червоного Прапора
• два ордени «Знак Пошани»
• три медалі
• Почесні грамоти Президії Верховної ради Таджицької РСР