Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Зарічани
село в Україні, у Станишівській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Заріча́ни (до 1946 року — Псища, Псище) — село в Україні, у Станишівській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 2 216 осіб (2001).
Remove ads
Географія
Знаходиться на правому березі річки Тетерів навпроти центральної частини міста Житомир.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Історія
Узагальнити
Перспектива
Люди в околицях села жили з часів палеоліту та неоліту. Поруч з селом знаходяться поселення доби палеоліту, неоліту, ряд поселень І тис. до н. е., VIII—IX н. е. та ряд поселень ХІІ-ХІІІ ст.
Вперше згадується 24 грудня 1649 року в «Актовій книзі Житомирського гродського уряду» як Псисчов. До Другої світової війни — Псище.
Місцевість на правому березі річки Тетерів в районі Зарічан була заселена ще у давні часи. Зарічанська група курганів ранньої залізної доби належить до ранньо-скіфського часу і датується 7 — поч. 6 століття до н. е. Три кургани групи дослідив у 1893 році житомирський археолог Сергій Гамченко.
Кургани знаходились на правому березі річки Гуйва, приблизно у районі бази відпочинку заводу хімволокна.
До нашого часу кургани не збереглися. Власне поселення Зарічани знане як Псище з 17 століття. Через Псище з міста проходив давній Чорний чумацький шлях. Назва поселення, очевидно, походить від давнього промислу його жителів — тут утримувались псарні, у яких вирощували та тренували собак для полювання на бобрів та лісове полювання на феодальному Ловчому путі.
На початку ХІХ століття в Псищах побудована церква Святого Миколая.
Станом на 1906 рік в селищі Псища Левківської волості Житомирського повіту Волинської губернії налічувалось 111 дворів, у яких проживало 639 осіб,[2] на 1913 рік — 645.
У селі було однокласне училище, церква, водяний млин Огріновича та завод Томасевича Василя Гавриловича[3].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933.
16 листопада 1942 року очільник генерального округу "Житомир" Ернст Ляйзер видав наказ про створення адміністративного округу "Геґевальд" ("Заповідний ліс") — адміністративно-територіальної одиниці Генеральної округи Житомир Райхскомісаріату Україна, куди увійшло село. У складі округу село перебувало до приходу Червоної армії у лютому 1944 року[4].
При в'їзді до села розташовано невеличке кладовище німецьких воїнів, загиблих у роки війни, з округи Геґевальд (нім. — «Hegewald» — «Заповідний ліс»), оскільки неподалік розміщувалася ставка Генріха Гіммлера.
Сучасна назва Зарічани — з 7 червня 1946 року .
До 19 липня 2016 року — адміністративний центр Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області[5].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області» увійшло до складу Станишівської сільської територіальної громади[6].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Житомирського району (1939—2020), село увійшло до складу новоутвореного Житомирського району[7].
Remove ads
Відомі люди
- Андрющенко Володимир Кузьмович (1919—1986) — Герой Радянського Союзу, командир 44-го стрілецького полку 42-ї стрілецької дивізії 49-ї армії Другого Білоруського фронту.
- Галицький Олександр Володимирович (* 1955) — російський підприємець.
- Єлисеєв Володимир Якович (1935—2003) — український живописець і графік.
- Сенькін Віталій Андрійович (* 1956) — український майстер народної творчості з живопису, Заслужений майстер народної творчості України.
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads