Затока Фробішера

Затока Фробішера (англ. Frobisher Bay) — затока протоки Девіса в регіоні Кікіктані, територія Нунавут, Канада. Вона розташована у південно-східному куті острова Баффіна. Її довжина становить близько 230 км, а ширина варіюється від приблизно 40 км на виході в протоку Девіса до приблизно 20 км у внутрішній частині затоки^[1].

Затока Фробішера

Frobisher Bay
Карта
62°50′00″ пн. ш. 66°35′00″ зх. д.
Назва на честь	Мартін Фробішер
Частина від	Північний Льодовитий океан
складники	Annapolis Straitd, Lefferts Islandd, Graves Straitd, Gabriel Straitd, Harper Islandsd, Резольюшен (острів, Канада), Loks Landd, Голл і Мета-Інкогніта
Прибережні країни	Канада
Регіон	Нунавут Кікіктаалук
ідентифікатори і посилання
GeoNames	5958389
У проєкті OpenStreetMap	↑390840 ·R (Нунавут, Кікіктаалук)
Затока Фробішера Затока Фробішера (Канада)
Затока Фробішера у Вікісховищі

Столиця Нунавута — Ікалуїт, який з 1942 до 1987 року був відомий під назвою Фробішер-Бей, розташований поблизу внутрішнішої частини затоки.

Географія

Затока Фробішера має конусоподібну форму, яку утворюють два півострови: півострів Голла на північному сході та півострів Мета-Інкогніта на південному заході. Така форма затоки забезпечує значні припливні коливання у місті Ікалуїт — від 7 до 11 метрів щодня. Така геоморфологія є наслідком дії великого льодовикового язика(інші мови), який у період четвертинного зледеніння (плейстоцен) зосереджувався над басейном Фокса і вирізьбив басейн затоки, що нині залитий морською водою^[2].

У самій затоці Фробішера є низка менших заток, бухт та проток. Серед них: затока Вейн і протока Ворд (на північному заході), а також протока Ньюелл, затока Ліч і затока Ніланд (вздовж південно-західного узбережжя). Затока Гемлен, фіорд Ньютон, бухта Ройєра та затока Вадделл розташовані вздовж північно-східного узбережжя. Увесь береговий ландшафт затоки порізаний численними вузькими фіордами, куди впадають малі струмки. На обох берегах є високі скелі: до 330 м на північному сході та приблизно вдвічі вищі на південному заході, що є результатом місцевого нахилу земної кори в ранньому третинному періоді^[2].

Затока Фробішера також усіяна островами. Серед них: острів Гілл(інші мови) та острів Фаріс(інші мови) поблизу Ікалуїта, острови П’ю(інші мови), Пайк(інші мови), Флетчер(інші мови) і Брюс(інші мови) на вході до затоки Вейн, острів Авґустус(інші мови) у протоці Ворд, а також острови Чейс(інші мови), Маклін(інші мови), Ґабріель(інші мови) і Нуярн(інші мови) ближче до гирла затоки.

Історія

Карта Гондіуса(інші мови), на якій зображена «протока Фробішера», що розділяє південну Гренландію

Затока Фробішера названа на честь англійського мореплавця сера Мартіна Фробішера, який під час пошуку Північно-Західного проходу у 1576 році став першим європейцем, що відвідав ці місця. До подорожі Голла(інші мови) у 1861 році^[3] європейці вважали, що затока є протокою, яка відділяє острів Баффіна від іншого острова.

Перше задокументоване богослужіння Англіканської церкви на території Північної Америки — це святкування Святої Євхаристії в затоці Фробішера наприкінці серпня або на початку вересня 1578 року. Молитовник Англіканської церкви Канади(інші мови) встановлює день вшанування цієї події на 3 вересня. Капелан на кораблі Фробішера був «майстер Вулфол (ймовірно, Роберт Вулфол(інші мови)), священник і проповідник», якому королева Єлизавета наказала «служити Богові двічі на день»^[4].