Захаров Василь Георгійович

Василь Георгійович Захаров (5 січня 1934(19340105), село Хріпли, тепер Фіровського району Тверської області, Російська Федерація — 17 жовтня 2023, місто Москва, Російська Федерація^[2]) — радянський діяч, міністр культури СРСР, заступник голови Ради міністрів Російської РФСР. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 11-го скликання. Доктор економічних наук (1973), професор (1975).

Захаров Василь Георгійович
Народився	5 січня 1934(1934-01-05)  село Хріпли, тепер Фіровського району Тверської області, Російська Федерація
Помер	17 жовтня 2023(2023-10-17) (89 років)  Москва, Росія
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	економіст, політик, викладач університету, письменник
Галузь	економіка[1], політика[1] і література[1]
Alma mater	Економічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd
Науковий ступінь	доктор економічних наук[d]
Знання мов	російська[1]
Заклад	Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут
Членство	ЦК КПРС
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Захаров.

Життєпис

Народився в селянській родині.

У 1957 році закінчив Ленінградський державний університет імені Жданова, за фахом економіст, викладач політекономії.

У 1957—1961 роках — асистент кафедри політекономії Томського політехнічного інституту імені Кірова.

У 1961—1963 роках — аспірант Ленінградського державного університету імені Жданова.

У 1963—1964 роках — асистент кафедри політекономії, у 1964 році — в.о. доцента, у 1964—1968 роках — декан по роботі з іноземними студентами, у 1968—1971 роках — доцент кафедри політекономії, у 1971—1972 роках — старший науковий співробітник, у 1972—1973 роках — завідувач кафедри політекономії Ленінградського технологічного інституту імені Ленради.

Член КПРС з 1964 року.

У 1973—1974 роках — керівник лекторської групи відділу пропаганди і агітації Ленінградського обласного комітету КПРС. У 1974—1978 роках — завідувач відділу пропаганди і агітації Ленінградського обласного комітету КПРС.

У 1978—1983 роках — секретар Ленінградського обласного комітету КПРС з ідеології.

У 1983 — січні 1986 року — 1-й заступник завідувача відділу пропаганди ЦК КПРС.

21 січня — 4 жовтня 1986 року — 2-й секретар Московського міського комітету КПРС.

15 серпня 1986 — 7 червня 1989 року — міністр культури СРСР.

24 серпня 1989 — 15 червня 1990 року — заступник голови Ради міністрів Російської РФСР. 15 червня — 14 липня 1990 року — в.о. заступника голови Ради міністрів Російської РФСР.

З липня 1990 року — персональний пенсіонер у Москві.

Нагороди і звання

• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Дружби народів
• медалі