Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Захаров Ростислав Володимирович

російський радянський балетмейстер З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Захаров Ростислав Володимирович
Remove ads

Ростислав Володимирович Заха́ров (рос. Ростислав Владимирович Захаров; нар. 7 вересня 1907, Астрахань пом. 19 січня 1984, Москва) російський радянський балетмейстер, режисер і педагог; доктор мистецтвознавства з 1970 року.

Коротка інформація Захаров Ростислав Володимирович, рос. Захаров Ростислав Владимирович ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Нродився 25 серпня [7 вересня] 1907(19070907) року в місті Астрахані (нині Росія). 1926 року закінчив Ленінградське хореографічне училище (викладач Вододимир Пономарьов). Впродовж 19261929 років соліст балету Української державної опери в Києві і Харкові. 1932 року закінчив режисерське відділення Ленінградського театрального технікуму (викладач Сергій Радлов).

Протягом 19341936 років — балетмейстер Ленінградського театру опери та балету імені Сергія Кірова; у 19361956 роках — балетмейстер, режисер, одночасно у 19361939 роках — керівник балетної трупи Большого театру у Москві. За сумісництвом у 19451947 роках — директор і художній керівник Московського хореографічного училища. 1948 року екстерном закінчив Ленінградський театральний інститут. З 1946 року — завідувач, з 1951 року професор кафедри хореографії Державного інституту театрального мистецтва у Москві. Серед учнів: Гафар Валамат-Заде, Євген Чанга, Ігор Смирнов, Вітаутас Грівіцкас, Олександр Лапаурі, Наталія Конюс, Михайло Лавровский, Анатолій Шекера, Ан Сон Хі (КНДР), Надія Кіраджієва (Болгарія), Йіржі Блажек, Лібуше Хінкова, Марілена Тотова (Чехословаччина), Віра Боккадоро (Франція). Член ВКП(б) з 1951 року.

1956 року залишив Большой театр. Ставив балети в театрах Праги, Белграда і Загреба. Помер 15 січня 1984 року в Москві. Похований в Москві на Ваганьковському кладовищі[3].

Remove ads

Творчість

Узагальнити
Перспектива

В театрі

Постановки в Ленінградському Театрі опери та балету імені Кірова
Постановки у Большому театрі
балети
  • «Бахчисарайський фонтан» Бориса Асаф'єва (1936, 1944, 1954);
  • «Кавказький полонений» Бориса Асаф'єва (1938);
  • «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса (1940);
  • «Тарас Бульба» Василя Соловйова-Сєдого (1941);
  • «Попелюшка» Сергія Прокоф'єва (1945);
  • «Панночка-селянка» Бориса Асаф'єва (1946);
  • «Мідний вершник» Рейнгольда Глієра (1949);
  • «Ніч на Лисій горі» на музику Модеста Мусоргського (1951);
опери
танці в операх

У кіно

Був режисером «танцю опричників» у художньому фільмі «Іван Грозний» (1944, режисер Сергій Ейзенштейн, «Мосфільм»), сценаристом і режисером фільму «Кришталевий черевичок» (1960). У 1951 році знявся в ролі хореографа у художньому фільмі «Великий концерт»; у 1976 році знявся в документальному фільмі «Право бути першим».

Праці

  • «Искусство балетмейстера», 1954;
  • «Беседы о танце», 1963;
  • «Работа балетмейстера с исполнителями», 1967;
  • «Записки балетмейстера», 1976;
  • «Слово о танце», 1977;
  • «Сочинение танца», 1983.
Remove ads

Відзнаки

премії
  • Сталінська премія І-го ступеня (1943; за роботу в оперному спектаклі «Вільгельм Телль» Джоаккіно Россіні);
  • Сталінська премія І-го ступеня (1946; за постановку балетного спектаклю «Попелюшка» Сергія Прокоф'єва)[3];
ордени СРСР
медалі СРСР
почесні звання СРСР

Примітки

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads