Захарченко Вадим Вікторович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Захарченко.

Вадим Вікторович Захарченко (рос. Вадим Викторович Захарченко; 19 лютого 1929, Новосибірськ, Російська РФСР — 2 січня 2007, Москва, Росія) — радянський і російський кіноактор.

Захарченко Вадим Вікторович
Народився	19 лютого 1929(1929-02-19) Новосибірськ, РРФСР
Помер	2 січня 2007(2007-01-02) (77 років) Москва, Росія інсульт
Поховання	Бабушкінський цвинтар
Громадянство	Росія  СРСР
Діяльність	актор театру, кіноактор
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1953) і Одеське морехідне училище (1948)
Заклад	Державний театр кіноактора
Роки діяльності	1953 — 1999
IMDb	nm0952256
Нагороди та премії

Життєпис

Народився 19 лютого 1929 в Новосибірську. Заслужений артист РФ (1993).

Навчався в Одеському морехідному училищі (1945-1948). Закінчив ВДІК (1953, майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової). Актор Театру-студії кіноактора в Москві.

У кіно дебютував в 1954 році у фільмі «Школа мужності». Майже не грав головних ролей. Він увійшов в історію як справжній майстер епізоду, характерний актор другого плану. На його рахунку більше 150 ролей у кіно, серед яких роботи в картинах «Сорок перший», «Тихий Дон», «Вій», «Зникла експедиція», «Доля резидента», «Пічки-лавочки», «Баламут», «Золота річка», «Вбивство на Жданівській», «Стрілець неприкаяний».

Останні 6 років Вадим Захарченко не знімався: його не влаштовував рівень постперебудовного комерційного кінематографа.

Помер увечері 2 січня 2007 після важкої операції.

Фільмографія

• 1954 — Школа мужності — Федька Сирцов
• 1956 — Два життя (короткометражний) — військовий, попутник в поїзді
• 1956 — Перші радощі — студент Никон
• 1956 — Сорок перший — Кучковський, офіцер
• 1958 — Тихий Дон — Прохор Зиков
• 1958 — Хто винен? (короткометражний) — Козлов
• 1958 — Черговий рейс — тракторист
• 1958 — По той бік — білогвардійський офіцер
• 1959 — Зелений фургон — Горобчік
• 1959 — Перший день миру — Фішер, німецький офіцер
• 1959 — Врятоване покоління — шофер
• 1959 — Я вам пишу — Едік
• 1960 — Безсонна ніч — Дербеньов
• 1960 — За межами міста — Гіце
• 1961 — Нахабеня — бандит
• 1962 — Веселі історії — міліціонер
• 1962 — Компаньєрос — моряк
• 1962 — Люди і звірі — Саватєєв
• 1963 — Великий гніт (кіноальманах) — попутник голови
• 1963 — Їм підкоряється небо — п'яний монтер
• 1963 — При виконанні службових обов'язків — Сироткін, радист
• 1963 — Згорів на роботі (короткометражний) — Петро Водкін
• 1963 — Співробітник НК — п'яний червоний кавалерист
• 1963 — Шурка обирає море — Горбоносий
• 1964 — Далекі країни — Єрмолай
• 1964 — Яке воно, море? — Гнат
• 1964 — До мене, Мухтаре! — слідчий
• 1964 — Я — «Береза» — радист
• 1965 — Ваш син і брат — доктор у поліклініці
• 1965 — Рано вранці — дядя Костя, сусід
• 1965 — Совість — парторг Усовський
• 1966 — По тонкому льоду — Кошельков
• 1966 — Такий великий хлопчик — пасажир-спекулянт
• 1967 — Вій — Халява, бурсак
• 1967 — Журналіст — співробітник редакції
• 1967 — За нами Москва — генерал
• 1967 — Місця тут тихі — Семен Іванович Трунин, ад'ютант командувача
• 1967 — Микола Бауман — сухорлявий шпик
• 1967 — Пряма лінія — лисий майор
• 1967 — Розбудіть Мухіна! — Микола I
• 1967 — Софія Перовська — єсаул
• 1968 — Це було у розвідці — льотчик
• 1968 — Чоловіча розмова — Петро Іванович Пантюхин, батько Юрки
• 1968 — Наші знайомі — господар перукарні
• 1968 — Орлята Чапая — чапаєвець, артист
• 1968 — Помилка резидента — Леонід Круг
• 1969 — 13 доручень — Макс Невський
• 1969 — Час щасливих знахідок — друг батька
• 1969 — Тренер — директор спортшколи
• 1970 — Денискині розповіді — сусід Дениски зі схожого будинку
• 1970 — Срібні труби — свідок на суді
• 1970 — Доля резидента — Леонід Круг / Уткін Микола Іванович
• 1970 — Хутірець у степу — Бліженський
• 1971 — Останній рейс «Альбатроса» — епізод
• 1971 — Людина з іншого боку — соратник Ізвольского
• 1972 — Земля, до запитання — людина без ознак
• 1972 — Пічки-лавочки — зарозумілий сусід по купе
• 1972 — Дивак з п'ятого «Б» — тренер з плавання
• 1973 — Великі голодранці — мельник
• 1973 — Біля цих вікон... — Славік, «Похмурий»
• 1973 — За хмарами — небо — керівник польотів
• 1973 — Сибірський дід — епізод
• 1973 — Товариш генерал — начальник штабу
• 1974 — Остання зустріч — Кислов, водій бензовоза
• 1974 — Подія — Андрій, фотомисливець
• 1974 — Птахи над містом — Пал Палич, директор видавництва
• 1974 — Стоянка — три години — Мітрохін
• 1975 — Переможець — Сергійович, фельдфебель з роти Мокашева
• 1975 — Зникла експедиція — Харитон
• 1975 — Степовий гуркіт — Ріш, адвокат
• 1976 — Безбатченківщина — Віталій Сергійович
• 1976 — Село Утка — Прохор
• 1976 — Дні хірурга Мішкіна — брат хворого
• 1976 — Життя і смерть Фердинанда Люса — член ради
• 1976 — Золота річка — Харитон
• 1976 — Колискова для чоловіків — експедитор вантажу сантехніки
• 1976 — Червоне і чорне — тюремник
• 1976 — Легенда про Тіля — кат
• 1976 — Спростування — Гаврило Михайлович Снікін, директор школи
• 1976 — Слово для захисту — адвокат
• 1977 — І знову Аніскін — Опупков, шабашник
• 1977 — Коротке замикання (короткометражний)
• 1977 — Поєдинок в тайзі — Ілля Федотович, білий офіцер
• 1977 — «Посейдон» поспішає на допомогу — Павло Антонович, начальник морехідної школи
• 1977 — Ризик — благородна справа — благородна справа — Леонід Михайлович Альтов, кінорежисер
• 1977 — Транссибірський експрес — помічник Федотова
• 1977 — Хомут для Маркіза — Юрій Іванович, член комісії для неповнолітніх
• 1978 — Баламут — Кірєєв, фізрук
• 1978 — За все у відповіді — Георгій, батько Микити
• 1978 — На новому місці — Петро Андрійович Лямін
• 1978 — Недопесок Наполеон III — Серпокрилов-батько, директор школи
• 1979 — В одне прекрасне дитинство — Вася, метальник
• 1979 — Гараж — людина в окулярах
• 1979 — Мішка на півночі — капітан
• 1979 — Осіння історія — Пирогов, батько хворого школяра
• 1979 — Найбільші гонки (короткометражний)
• 1979 — Сищик — пасажир «Запорожця»
• 1980 — Білий сніг Росії — гість на французькому прийомі
• 1980 — Вам і не снилося… — учасник батьківських зборів
• 1980 — Вечірній лабіринт — сусід з № 414
• 1980 — Срібні Озера — батько Тоні
• 1980 — У матросів немає питань — лікар
• 1981 — Ми, що нижче підписалися — контролер-ревізор
• 1981 — Викрадення століття — адміністратор готелю
• 1981 — Наказ: вогонь не відкривати — Алексєєв, білоемігрант-семеновець
• 1981 — Народжені бурею — Сигізмунд Раєвський, підпільник
• 1982 — Бережіть чоловіків! — професор Глотов, голова місцевкому
• 1982 — Повернення резидента — Микола Уткін (Леонід Круг)
• 1982 — Одружений парубок — пасажир автобуса
• 1982 — Інспектор ДАІ — п'яний водій вантажівки
• 1982 — Інспектор Лосєв — Іван Капітонович Ніколов
• 1982 — Не було печалі — капітан міліції
• 1983 — Без особливого ризику — батько Віктора Петрова
• 1983 — Дамське танго — полковник міліції
• 1983 — Справа за тобою — нудьгуючий глядач у цирку
• 1983 — Карантин — перехожий
• 1983 — Сполох — боязкий громадянин в окулярах
• 1983 — Озирнись — Ложкін, затриманий
• 1983—1986 — Гніт (короткометражний)
• 1984 — Мідний янгол — Макс, гангстер-п'яниця
• 1984 — Парашутисти — Володимир Степанович Микешин, старший тренер
• 1985 — День гніву — фермер
• 1985 — Від зарплати до зарплати — Андріанов, головний бухгалтер фабрики
• 1985 — Секунда на подвиг — головлікар
• 1986 — Без терміну давності — Семен Гаврилович Шинда — годинниковий майстер
• 1986 — Експеримент 200 (короткометражний) — доктор Вамп
• 1986 — Небезпечний приз (короткометражний) — приймальник макулатури
• 1986 — Рись повертається — браконьєр
• 1987 — Візит до Мінотавра — завідувач магазином
• 1987 — Час літати — метрдотель
• 1987 — Здрастуй, плем'я молоде… (кіноальманах)
• 1987 — Імпровізація на тему біографії — робочий
• 1987 — Випробувачі (реж. О. Бійма) — Хохорев
• 1987 — Клуб жінок — Віктор Миколайович
• 1987 — Сильніше за всіх інших велінь — спритний чиновник
• 1987 — Християни — суддя
• 1988 — Гулящі люди — монах Анкудим
• 1988 — Двоє і одна — Лапкин, редактор газети «Вперед»
• 1988 — Ялиці-палиці! — доктор
• 1988 — Ім'я — залізничник
• 1988 — Маленька Віра — чоловік у лікарняній палаті
• 1988 — Нехай я помру, господи… — Вадим, артист
• 1988 — Таємниця золотого брегета — господар кози
• 1989 — У місті Сочі темні ночі — швейцар
• 1989 — Закон — лікар у поїзді
• 1989 — Пряма трансляція — Владлен Петрович, батько Люсі
• 1989 — Хочу зробити зізнання — Купріян
• 1990 — Жива мішень — секретар обкому
• 1990 — Наша дача — Пантелеймон Федотов
• 1990 — Нелюд — Титов
• 1990 — Пропав друг — продавець цуценят
• 1991 — Болотяна street, або Засіб проти сексу — депутат
• 1991 — Заряджені смертю — Том, командир американської авіабази
• 1991 — Чортів п'яниця — Яша
• 1992 — Білі одежі — Петро Леонідович Варічев, ректор
• 1992 — Виконавець вироку — Гліб Данилович
• 1992 — Міняйли — Прохор Гнатович
• 1992 — Злочин не буде розкрито — свекор Марини
• 1992 — Розшукується небезпечний злочинець — представник Президента Росії
• 1992 — Убивство на Жданівській — Андропов
• 1993 — Альфонс — Толя, м'ясник
• 1993 — Заповіт Сталіна — батько Івана
• 1993 — Моя сімейна реліквія — Василь
• 1993 — Наш шибеник скрізь поспів
• 1993 — Російський бізнес — бос
• 1993 — Стрілець неприкаяний — полковник
• 1993 — Трам — тарарам, або Бухти — барахти — «Адмірал», дирекор комбінату
• 1994 — Біле свято — перехожий
• 1994 — Майстер і Маргарита — Максиміліан Андрійович Поплавський
• 1994 — Ноктюрн для барабана і мотоцикла — жертва помсти
• 1994 — Російське диво — лисий емігрант на сеансах «зцілення»
• 1994 — Хагі-Траггер — «Ворошиловець», пасажир «Запорожця»
• 1995 — Панночка-селянка — слуга Муромських
• 1995 — Ехай! — Леонід Макарович, начальник депо
• 1997 — Новорічна історія — епізод
• 1998 — Твір до Дня Перемоги — ветеран на репетиції параду
• 1999 — Транзит для диявола — Владлен Павлович на прізвисько «Казимір»
• 1999 — Що сказав небіжчик — епізод

Джерело

• Сайт kino-teatr.ru [Архівовано 19 травня 2015 у Wayback Machine.]