Захарій Святополк-Четвертинський

Захарій Святополк-Четвертинський (? — бл. 15 серпня 1649, під Зборовом) — військовик, урядник Речі Посполитої руського (українського) походження.

Захарій Святополк-Четвертинський
Народився	невідомо  Волинське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер	15 серпня 1649(1649-08-15)[1]  Зборівська битва, Річ Посполита[1]
Країна	Річ Посполита
Посада	підсудок Луцькийd[1]
Рід	Святополк-Четвертинські[2]
Батько	Григорій Святополк-Четвертинський[3]
Мати	Мар'яна Українськаd[3]
Діти	Гедеон (Святополк-Четвертинський)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Святополк-Четвертинський.

Життєпис

Син луцького підсудка Григорія та його дружини Маріанни Вкринської, дідич Старої Четвертні^[4], представник роду руських князів, що виводиться від київського князя Святополка Ізяславича^[5].

Уперше згаданий у збережених документах за 1626 рік: під командуванням Стефана Хмелецького воював проти татар у битві біля Білої Церкви. 1629 року бився проти них під Коденицею (Kodenica), Підгайцями, Доброводами; воював протягом наступних років.

Брав участь: 1630 року в придушенні повстання Тараса Трясила під командуванням Станіслава Конєцпольського, певну роль відіграв в укладенні Переяславської угоди 1630; 1633 битви з турками під Сасовим Рогом, Панівцями. Потім став реєстровим козаком (пол. J. K. M. Wojsko Ukrainne), брав участь у битві з повстанцями Павлюка, облозі Боровиці після Кумейківської битви, в 1638 році проти Якова Острянина, Дмитра Гуні, у Жовнинській битві. У 1644 році під Охматовом був легко поранений у битві проти татар Тугай-бея.

Вільний від битв час присвячував господарству, кільком майновим процесам в судах з сусідами, родиною, релігійним, політичним справам. Противник Берестейської унії з РКЦ, підтримував неуніятів. У заповіті Петра Могили згаданий як один з найвірніших синів східного обряду, отримав запис, похвалу. В 1647 разом з батьком підписав вибір Київським митрополитом Сильвестра Косова.

У 1629—1630 роках — збирач податків Волинського воєводства, з 1638 року староста ратиборський, в 1643, за сприяння канцлера Альбрехта Радзивілла — луцький підсудок. Хотів стати луцьким суддею, що в 1645 році не вдалось; через це кілька років поспіль на луцьких сеймиках чинив авантюри (часом криваві). Підписав вибори королів як посол Волинського воєводства: 1632 — Владислава IV, 1648 — Яна II.

Один з довірених Адама Кисіля під час Хмельниччини, на початку 1649 року як один з комісарів РП їздив до Чигирина — резиденції Б. Хмельницького — повідомити про прибуття^[6] (мав таємні місії), через що непосвяченими в таємницю був звинувачений в зраді інтересів Речі Посполитої. Перебував у обложеному козаками Збаражі, бився під Зборовом, де помер від отриманих 15 серпня ран.

Сім'я

Дружина — Регіна Хреницька (донька Михайла^[7]); діти: три доньки, сини

• Андрій
• Єронім
• Григорій^[8] — православний Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Гедеон (Святополк-Четвертинський)^[9].