Захарія (Корнилович)

Єпископ Захарій (Корнілович) (справжнє ім'я невідоме; *бл. 1663 — †28 серпня 1715, Липовий Скиток) — український церковний діяч, перший єпископ новоствореної Переяславської єпархії, єпископ Переяславський (інколи помилково називається єпископом Переяславським і Бориспільським). Заснував Онуфріївський Даниловський Липовий скит на Правобережній Україні. Вихованець Києво-Могилянської академії.

Захарій Корнілович
Єпископ Переяславський
1 жовтня 1700 — 28 серпня 1715
Церква:	Київська митрополія
Наступник:	Кирило (Шумлянський)
Смерть:	28 серпня 1715

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корнилович.

Біографія

Народився у Переяславі у місцевій козацькій сім'ї^[1]. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії.

Прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі під ім'ям Захарій. Близько 1694 року був призначений на посаду намісника Софіївського монастиря.

21 грудня 1697 р. Київським митрополитом Варлаамом Ясинським поставлений ігуменом у Київському Золотоверхому монастирі.

У цей період він заснував Онуфріївський Даниловський Липовий скит поблизу Києва, на який в 1699 році отримав універсал гетьмана Івана Мазепи.

1 жовтня 1700 р. в Софійському кафедральному соборі хіротонізований на єпископа Переяславського, коад'ютора Київської єпархії. Опікувався монастирями на правому березі Дніпра - Канівського, Трахтемирівського, Ірдинського та ін.^[2]

12 листопада 1708 р. в Троїцькому соборі Глухова був змушений брати участь у анафемуванні гетьмана Івана Мазепи разом з митрополитом Київським, Галицьким і всієї України Йоасафом.

У 1711–1713 роках збудував у Переяславі Михайлівський монастир.

Засвідчував справжність частки святих мощей великомучениці Варвари, грамота з його підписом та підписом митрополита Варлаама (Ясинського) дана в Хрестовоздвиженський Бізюковий монастир.

Написав «Житіє преподобного Макарія Овруцького» (оригінальний текст не зберігся)^[3].

Помер 28 серпня 1715 р.. Похований поруч з храмом Онуфріївського Данилівського скиту.