Західна Малайзія

Західна Малайзія, або Півострівна Малайзія — територія Малайзії, що займає Малаккський півострів і прилеглі невеликі острови. Відділена від Східної Малайзії, що знаходиться на острові Калімантан (Борнео), Південнокитайським морем. До Західної Малайзії належать давні малайські ісламські монархії, а також міста з великим населенням китайського походження. Порівняно зі Східною Малайзією Півострівна Малайзія має більше населення та вищий рівень урбанізації.

Територія Західної Малайзії

У Західній Малайзії розташована більшість штатів Малайзії: Джохор, Кедах, Келантан, Куала-Лумпур, Малакка, Негері-Сембілан, Паханг, Перак, Перліс, Пінанґ, Путраджая, Селангор, Тренгану.

Географія

Докладніше: Малакка (півострів)

Західна Малайзія межує з Таїландом на півночі та Сінгапуром на півдні. Відділена від островів Індонезії Малаккською протокою. Розташована між 1° і 7° північної широти та 99° і 105° східної довготи. Займає територію 131,6 тисяч км². Рельєф складається з гір, долин річок та прибережних низовин. Центр регіону займають гори Тітівангса^[en], які простягаються на 480 км.^[1] Півострівна Малайзія знаходиться у відносно сейсмічно-малоактивному регіоні, попри невелику відстань до сейсмічно-активних регіонів. Утім, землетрус і цунамі 2004 року забрали життя 68 мешканців у Західній Малайзії.^[2]

Клімат переважно теплий і вологий упродовж року. Два дощових сезони спостерігаються у травні-вересні та листопаді-березні. Температура повітря зазвичай перебуває в діапазоні 21-32 °C.^[1]

Західна Малайзія характеризується високим різноманіттям природних умов.^[3][4] Західне узбережжя півострова містить чимало мангрових лісів, серед яких мангри Ларут-Матанг у Пераку вважаються найбільшими в Малайзії. Поблизу берега є декілька окремих коралових рифів та острівців, найбільшими з яких є рифи навколо острова Паяр^[en] на півночі Кедаху та острова Сембілан^[ms] поблизу Пераку.^[5]

Річки Бенгальського басейну Західної Малайзії досить короткі та стрімкі.^[6]

Історія

На сучасному етапі Західна Малайзія складається з таких штатів:

• Султанат Джохор (столиця Джохор-Бару), код:JH
• Султанат Кедах (столиця Алор-Сетар), код:KH
• Султанат Келантан (столиця Кота-Бару), код:KN
• Султанат Паганґ (столиця Куантан), код:PH
• Султанат Перак (столиця Іпох), код:PK
• Султанат Селанґор (столиця Шах-Алам), код: SL
• Султанат Тренґану (столиця Куала-Тренґану), код:TR
• Виборна монархія Неґері-Сембілан (столиця Серембан), код: NS
• Королівство Перліс (столиця Канґар), код:PS
• Губернаторство Малакка (столиця Малакка), код: MK
• Губернаторство Пулау-Пінанґ (столиця Джорджтаун), код:PP або PN

Окрім штатів виділяють дві федеральні території: Путраджая (нова адміністративна столиця) і Куала-Лумпур (колишня столиця і економічний центр).

Економіка

Західні території Півострівної Малайзії є більш заселеними та розвиненими, ніж території на східному узбережжі півострова^[6].

Західна Малайзія має добре розвинену систему автомобільних шляхів. Міста поєднані між собою автобусним зв'язком. Малайська залізниця йде вздовж осі півострова, сполучаючи країну з Таїландом і Сінгапуром.

Рибальство поблизу берегів Малайського півострова 1996 року складало понад 75 % усього видобутку риби в країні, понад 800 тисяч тон^[7].

Населення

На відміну від Східної Малайзії Півострівна має вищу щільність населення. На меншій площі тут мешкає приблизно 80 % населення країни. 63 % від населення складають етнічні малайці, інші — китайці, індійці, аборигени малайських лісів.^[8]. Утім, і серед етнічних малайців є велика гетерогенність у походженні від змішаних індійських і китайських шлюбів, що йде ще з перших століть нашої ери^[9].