Зачерпування

Зачерпування (в астрономії) — винесення з надр на поверхню зорі речовини, яка зазнала змін хімічного та ізотопного складу внаслідок ядерного синтезу. Зачерпування зумовлене розширенням конвективної зони вглиб, до шарів, у яких на попередніх етапах еволюції зорі відбувався нуклеосинтез. Призводить до змін хімічного складу атмосфери зорі та її спектру.

Етапи

Зачерпування може відбуватись у три етапи^[1].

Перше зачерпування відбувається на шляху зорі від головної послідовності до вершини відгалуження червоних гігантів^[1]. Унаслідок конвективного перемішування у зовнішній атмосфері зменшується співвідношення ¹²C/¹³C і C/N , а також кількість літію та берилію, що відбиває результати ядерного горіння гідрогену.

Друге зачерпування відбувається лише в зорях із масою 4–8 сонячних під час сходження на асимптотичне відгалуження гігантів, коли в ядрі завершується горіння гелію. Конвекція виносить на поверхню продукти вуглецево-азотного циклу^[2] і це призводить до збільшення частки ⁴He і ¹⁴N, тоді як частка ¹²C і ¹⁶O зменшується^[3].

Третє зачерпування відбувається на асимптотичному відгалуженні, під час спалахів гелієвого шарового джерела^[1]. Це зачерпування виносить на поверхню гелій, карбон та продукти s-процесу. Збільшується частка карбону відносно оксигену, що може призвести до утворення вуглецевої зорі^[3].

Назви зачерпувань (перше, друге, трете) визначено за етапом зоряної еволюції, на якому вони відбуваються, а не їх послідовністю в еволюції конкретної зорі. У зорях малої маси відбувається лише перше та третє зачерпування, але не відбувається другого.