Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Збарацький Микола Васильович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Микола Васильович Збарацький (сценічний псевдонім), Микола Васильович Збарадський (15 лютого 1954 , селище Ладан Прилуцького району Чернігівської області України, — 3 лютого 2022 , селище Прогресс Кіптівської громади в Чернігівському районі Чернігівської області ) — український композитор, артист, автор музики знаменитої пісні «Я козачка твоя» у виконанні Раїси Кириченко. Артист Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Заслужений артист України (2007).
Дитинство
Микола Васильович Збарадський (сценічний псевдонім Микола Васильович Збарацький) народився 15 лютого 1954 року в селищі Ладан, що на Прилуччині. Родина Миколи була музичною. Дід по материнській лінії (за національністю литовець) дуже гарно грав на скрипці. Батьки - прості робітники були музично обдарованими людьми. Мати Анна Луківна Збарадська (в житті її всі звали Галиною Лукінішною) мала потужний, яскравий народний тембр голосу та добре співала українські старовинні народні пісні. Батько - Василь Федотович Збарацький не тільки гарно співав, а ще й складав гумористичні вірші. Таланти батьків успадкував і Микола, який з малих літ виявив здібності до музики, а в подальшому став створювати не тільки пісні, а й складати й чудові гуморески, шаржі та вірші. З його спогадів дитинства стає відомо, що у сусіда був баян і маленький Микола дуже просив у батька купити такий інструмент і йому. Тоді батько відповів : «навчися спочатку грати, тоді куплю…». Тоді Микола без чиєїсь допомоги самостійно по слуху навчився грати і отримав заповітний подарунок від батька – свій особистий баян. Так розпочався його творчий шлях.
За участь в художній самодіяльності своєї школи Микола отримав багато похвальних листів, грамот та нагород. Тоді батько привів Миколу до музичної школи де він став навчатися музиці професійно.
Подальшу музичну освіту Микола Збарадський здобув у Чернігівському музичному училищі (сьогодні – фаховий музичний коледж імені Левка Ревуцького) по класу баяну у видатного педагога Ангелі́ни Олекса́ндрівни Стри́ги. Також грав на контрабасі в оркестрі народних інструментів. В подальшому гарно володів грою на багатьох музичних інструментах: фортепіано, сопілці, гітарі, бандурі. Під час навчання робив спроби створювати не тільки пісні, але й музичні твори.
По закінченню училища Микола поїхав на Донбас, потім працював в інших містах. «Та де я тільки не жив, …але все одно повернувся додому, бо тут найкраще. Тут пісня мого серця», - так композитор пояснив своє повернення до Чернігова. Після повернення став працювати у Чернігівській філармонії солістом-інструменталістом та автором-виконавцем власних пісень. Пісень створював чимало, в тому числі й на власні вірші.
Родина
У 1976 році одружився з Оленою Сергіївною Нікітіною та прожив у шлюбі усе життя. Мав сина Олександра, який, як і батько, був талановитий та музично обдарований.
Історія створення знаменитої пісні «Козачка»
18 липня 1991 року в поході, який організував чернігівський Народний Рух та товариство «Просвіта» з метою агітації за незалежність України, була написана пісня «Я козачка твоя» на вірш Надії Галковської. Микола Васильович згадував: «В Чернігів ми вже повернулися з «Козачкою». Вона інколи звучала у вузьких націонал-патріотичних зібраннях, але для того, щоб пускати її в широкий світ, я не робив нічого, бо маю правило: пісня, як і вино, має вистоятись, або вилежатись. Отож, через ціле літо сумнівів, аж під осінь я зайшов з нею до уславленого Анатолія Пашкевича».
Саме Пашкевич зателефонував Раїсі Кириченко та запропонував їй «Козачку». Знаменита співачка тоді сказала Збарацькому: «Миколо, у вас получилася чудова пісня. Благаю, нікому її не давайте! Це пісня моя».
1 січня 1992 року на Першому Національному телеканалі відбулася прем’єра «Козачки» у виконанні Раїси Кириченко. До сьогодні ця пісня не втрачає свою популярність, вона звучить в ефірах, на концертах, на святах та входить до переліку найкращих пісень незалежної України.
За «Козачкою» були пісні: «Чураївна», «Танго кохання», «Запросини», «Ой, чого ти почорніло, зеленеє поле» та інші, які зробили Миколу Збарацького знаним і популярним в Україні та за її межами. Його пісні виконували і виконують: Раїса Кириченко, Василь Нечепа, Василь Бокоч..
А пісня «Козачка» стала мандрувати світом і дійшла не тільки до Канади, а й до Колумбії, де її разом зі своїм ансамблем виконував Янко Богдан Пеньяфорт Лобунець.
Останні роки
В останні роки свого життя композитор Микола Збарацький мав дружні творчі стосунки з театром пісні "Джерела" і Ольгою Токар, яка сворила свою оригінальну інтерпретацію пісні 'Козачка". У 2021 році цей колектив дав концерт в селищі Прогрес за участі авторів "Козачки" - поетеси Надії Галковської та композитора Миколи Збарадського. Теарт пісні " Джерела" зробив робочий запис одного з останніх творів композитора, присвяченого сину Миколи - Олександру, який на жаль дуже рано пішов з життя. Творчі плани на подальше співробітництво з даним колективом так і не здійснилися…
Не стало композитора за пару тижнів до широкомасштабного російського вторгнення 3 лютого 2022 року в селищі Прогрес, де він працював у Кіптівській громаді та організував роботу творчих колективів. Поховали Миколу Збарацького в Чернігові на кладовищі «Яцево».
Нагороди:
- Лауреат обласної літературно-художної премії ім. Михайла Коцюбинського;
- Заслужений артист України, 2007 р.
- ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНИХ І ВІТЧИЗНЯНИХ ПРЕМІЙ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВА 2023 РОКУ: Міжнародна премія української пісні імені Василя Симоненка (м. Одеса) - «Пісня року» – пісня «Калина зажурилася» (слова – Дзюба Сергій, музика – Збарацький Микола) у виконанні – дуету «Крила»: Олійник Валентина, Олійник Володимир; Мілевського Ігоря та Бондаренко Ольги; пісня «Сестра» (слова – Дзюба Сергій, музика – Збарацький Микола) у виконанні – дуету «Крила»: Олійник
Валентина, Олійник Володимир.
Радимо прочитати:
Тосенко Ю. Микола Збарацький: «Мені пісні сняться» / Юрій Тосенко // Союзпечать. - №12 (55). – 25 березня
Ісаченко Л. Струменіла зоря…/Леонід Ісаченко // Українська ДОЛЯ. Постаті. – 2012. – 27 липня – С. 5
Блюзман Л. Струменіла зоря / Леон Блюзман // Деснян. правда. – 2010. – 16 січ. – С. 3-4 : фот.
Ісаченко Л. Іще про космос та імпровізацію / Л. Ісаченко // Уряд. кур’єр. – 2009. – 11 лип. – С. 12.
Реп’ях С. Яскравий полудень / Станіслав Реп’ях // Деснян. правда. – 2004. – 16 берез.
https://hvilya.com/news/culture/mykola-zbaratskyj-avtor-shlyagera-kozachka.html
Посилання:
https://www.youtube.com/watch?v=fSLUSDuZcFE&list=RDfSLUSDuZcFE&start_radio=1
Remove ads
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads