Збентеження

Збентеження або незручність або ніяковість — емоційний стан, пов'язаний з дискомфортом від легкого до тяжкого ступеня, який зазвичай виникає, коли хтось робить соціально неприйнятний чи засуджений вчинок, який став гласним. Збентеження, яке часто поєднують із соромом і провиною, вважається емоцією, пов'язаною із самосвідомістю, і, як наслідок, воно може вплинути на думки або поведінку людини^[1].

Зазвичай йдеться про деяке сприйняття втрати честі чи гідності (чи інших високих ідеалів), але рівень і тип збентеження залежить від ситуації. Збентеження нагадує сором, але має менший рівень інтенсивності.

Коли ви дорослішаєте, ваш мозок починає асоціювати певні події з конкретними емоціями, наприклад, із «ніяковістю». Ви сприймаєте цю подію не лише через емоцію, але й через зорові образи, звуки, запахи, відчуття дотику та внутрішні сигнали тіла, об'єднуючи їх у поняття. Коли ви використовуєте це поняття, мозок враховує всі обставини події. Наприклад, якщо, виходячи з води, ви помічаєте, що купальник сповз, мозок може інтерпретувати це як ситуацію «ніяковості». Він порівнює це з іншими випадками, пов'язаними з оголеністю, які ви переживали, — від ситуацій із сильним дискомфортом до більш прийнятних, як після сауни чи інтимної близькості. У певних обставинах мозок може навіть пригадати моменти, коли ви відчували ніяковість у повністю одягненому стані, наприклад, відповідаючи неправильно на уроці. Мозок вибирає асоціації та зразки зі свого поняттєвого банку залежно від ваших цілей і ситуації^[2].