Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Зелене (Верховинський район)
Село Верховинського району Івано-Франківської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Зеле́не (до 1993 — Зелена) — село в Україні, у Верховинському районі Івано-Франківської області. Адміністративний центр Зеленської сільської громади.
Відстань до райцентру Верховина становить близько 22 км і проходить автошляхом місцевого значення. Найближча залізнична станція Ворохта знаходиться за 43 км. Село лежить у межах Карпатського національного природного парку та у долині Чорного Черемошу. Населення — 815 осіб.
Remove ads
Назва
У 1993 р. назву села Зелена було змінено на одну літеру.[1]
Географія
Присілком села протікає річка Погорілець. У селі потоки Людовець, Гнилець, Змянки, Скорушни, Студенєк, Погорілець впадають у річку Чорний Черемош.
Історія
Зелену засновано на початку XV століття. У квітні 1920 року Зелена стала центром селянського повстання проти Польщі. Загін повстанців, що розташувався на горі Платку, об'єднував близько 600 чоловік.
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР хутір Угорський Зеленської сільської ради Жаб'євського району перейменовано на хутір Яструбці.[2]
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Жаб'ївському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Гринява, Бистрець і Зелене.[3]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Зеленської сільської громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району.[5]
Релігійні споруди
Церква Усікновення голови Івана Хрестителя (Зелене)
Докладніше: Церква Усікновення голови Івана Хрестителя (Зелене)
У центрі села розташована дерев'яна гуцульська церква — пам'ятка архітектури національного значення. Церква хрестоподібна в плані з масивною центральною навою та невеликими боковими раменами. Побудована в 1869 році, використовується парафією Православної церкви України.[6][7]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 757 осіб, з яких 386 чоловіків та 371 жінка.[8]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 814 осіб.[9]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]
Інфраструктура
У селі є церква, два лісопункти, чотири лісництва, середня загальноосвітня школа I—III ст. та дві школи І ст., пришкільна їдальня, два будинки культури, клуб, дві бібліотеки, три амбулаторії, здоровпункт, аптека, при шкільна їдальня, вісім магазинів.
Ґрунтова дорога з села веде через вододільний хребет Чивчинських гір, Копилаським перевалом, до села Руська Поляна на Марморощині.[11] Попри десятиріччя обіцянок обласних керівників про відкриття пішохідного переходу через кордон, такий проєкт залишається малоймовірним.
Remove ads
Відомі люди
- Феогност (Бодоряк) — єпископ Богородчанський Православної Церкви України;
- Янушевська Василина — поетеса та вишивальниця.
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads