Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Зеленський Володимир Григорович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Володимир Григорович Зеленський (нар. 23 квітня 1987[1]) — український волейболіст, дефлімпійський чемпіон 2013 та срібний призер (2009, 2017).[1]
Володимир Григорович Зеленський | |
---|---|
Загальна інформація | |
Національність | українець |
Народження | 23 квітня 1987 (38 років) |
Спорт | |
Країна | Україна |
Вид спорту | волейбол |
Участь і здобутки | |
Дефлімпійські ігри | XXI літні Дефлімпійські ігри XXII літні Дефлімпійські ігри XXIII літні Дефлімпійські ігри |
Нагороди |
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Дефлімпійські ігри 2009
Літні Дефлімпійські ігри 2009 відбувались у Тайпеї. У рамках ігор пройшов турнір з волейболу, на якому чоловіча збірна команда України виборола срібло Дефлімпіади, поступившись у фіналі команді з Росії.[2]
Дефлімпійські ігри 2013
Літні Дефлімпійські ігри 2013 відбувались з 26 липня по 4 серпня. У рамках ігор пройшов турнір з волейболу, на якому вперше за історію Ігор чоловіча збірна команда України здобула золото Дефлімпіади, перемігши команду з Росії.[3][4]
Дефлімпійські ігри 2017
На XXIII літніх Дефлімпійських іграх, що відбувались у турецькому місті Самсун, Володимир разом зі збірною на чолі з тренером Юлієм Грицютою прибули як фаворити захищати свій чемпіонський титул, здобутий на попередніх Іграх-2013 у Софії.[5] Груповий етап відбувався з 20 по 23 липня. У ньому українці здобули перше місце, послідовно обігравши Росію — 3:2 (20:25, 32:30, 25:21, 19:25, 15:12), США — 3:0 (25:15, 25:10, 25:8)[6], Іран — 3:0 (25:16, 25:11, 25:17) та Польщу — 3:0 (25:12, 25:7, 25:13).
На другому етапі Дефлімпіади волейбольного турніру команди продовжили грати за системою плей-оф. 25 липня відбувся чвертьфінал, у якому українська збірна змагалась з Бразилією та перемогла з рахунком 3:0 (25:14, 25:19, 25:9). За вихід до фіналу українцям знову протистояла збірна Росії. Цього разу збірна України перемогла — 3:1 (25:19, 22:25, 25:17, 25:20).[5]
У вирішальному матчі українці протистояли господарям змагань туркам. Команди зійшлися приблизно рівні за класом. Гру судили місцеві арбітри, які відзначилися досить неоднозначними рішеннями на користь господарів.[5] Подібне траплялося у кінцівках усіх трьох партій.[5] У підсумку перемогла збірна Туреччини — 3:0 (25:22, 25:21, 25:23).[7]
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads