Зельманов Юхим Ісаакович

Юхим Ісаакович Зельманов (народився 7 вересня 1955 року) — математик, відомий своєю працею над комбінаторними задачами в неасоціативній алгебрі і теорії груп, у тому числі своїм розв'язком ослабленої проблеми Бернсайда. Він був нагороджений Філдсівською премією на Міжнародному конгресі математиків у Цюриху в 1994 році.

Юхим Зельманов
рос. Ефи́м Исаа́кович Зе́льманов
Народився	7 вересня 1955(1955-09-07) (70 років) Хабаровськ,  СРСР
Країна	СРСР  США
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Новосибірський державний університет (1977)
Галузь	математика
Заклад	Університеті Каліфорнії, Сан-Дієго
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1985)
Науковий керівник	Anatoly Shirshovd і Leonid Arkadievich Bokutd[1]
Аспіранти, докторанти	Mikhail V. Ershovd[1] Michael Roitmand[1] Alexander Retakhd[1] Sergei Krutelevichd[1] Youngsun Yoond[1] Pavel Sergeevich Kolesnikovd[1] Thomas B. Vodend[1] Michele D'Adderiod[1] Alexander Youngd[1] Christopher Briggsd[1] Zezhou Zhangd[1] Johanna Hennigd[1] Martin Kassabovd
Членство	Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук[2] Американське математичне товариство[3][4] Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук Korean Academy of Science and Technologyd Китайська академія наук
Відомий завдяки:	неасоціативна алгебра
Нагороди
Зельманов Юхим Ісаакович у Вікісховищі

Зельманов народився в єврейській сім'ї в Хабаровську, СРСР (нині Росія). Він отримав кандидатський ступінь у Новосибірському державному університеті в 1980 році і докторський ступінь у Ленінградському державному університеті в 1985 році. Він працював у Новосибірську до 1987 року, коли він виїхав з Радянського Союзу.

У 1990 році він переїхав до США, ставши професором Університету Вісконсин-Медісон. Він був у Чиказькому університеті в 1994/5, потім в Єльському університеті. З 2002 року він — професор Університету Каліфорнії, Сан-Дієго ^[5]

Ранні роботи Зельманова присвячені алгебрі Йордана у випадку нескінченних розмірів. Йому вдалося показати, що тотожність Гленна у певному сенсі породжує всі тотожності, які мають місце. Потім він показав, що тотожність Енгеля для алгебри Лі приводить до нільпотентності, у випадку нескінченних розмірів.