Зелінська Віра Євгенівна

Віра Євгенівна Зелінська (рос. Вера Евгеньевна Зелинская; 26 серпня 1944, Новосибірськ, РРФСР, СРСР — 6 червня 2021, Санкт-Петербург, РФ) — радянський і російський художник-постановник, художник по костюмах, дизайнер. Лауреат Державної премії Російської Федерації (2001). Заслужений художник Російської Федерації (2019)^[1].

Зелінська Віра Євгенівна
Дата народження	26 серпня 1944(1944-08-26)
Місце народження	Новосибірськ, СРСР, Російська СФРР
Дата смерті	6 червня 2021(2021-06-06) (76 років)
Місце смерті	Санкт-Петербург, Росія
Громадянство	Росія
Alma mater	Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца
Професія	художниця, художниця-постановниця
Членство	СК СРСР
Нагороди
IMDb	ID 0954559
Зелінська Віра Євгенівна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зелінська.

Біографічні відомості

У 1971 році закінчила Ленінградське вище художньо-промислове училище ім. Мухіної.

Працювала художником-декоратором на кіностудії «Ленфільм», художником-постановником і художником по костюмах на Ленінградському телебаченні.

З 1984 року — художник-постановник кіностудії «Ленфільм». Також працює дизайнером інтер'єру.

Член Спілки кінематографістів Росії. Член Санкт-Петербурзького Союзу художників.

Лауреат ряду вітчизняних фестивалів і кінопремій.

Фільмографія

Художник-декоратор:

• «Ференц Ліст — Мрії любові» (1970, у співавт.; реж. Мартон Келеті, СРСР—Угорщина)
• «Гросмейстер» (1972, реж. С. Мікаелян)
• «Солоний пес» (1973, у співавт.; реж. М. Кошелев)
• «Зустрінемося в метро» (1985, реж. В. Соколов)
• «Остання дорога» (1986, Л. Менакер)

Художник по костюмах:

• «Чужа біла і рябий» (1986, реж. С. Соловйов)

Художник-постановник:

• «Лісова казка» (1980, т/ф, фільм-спектакль, у співавт.; реж. Л. Якобсон, О. Рябоконь)
• «Езоп» (1981, т/ф, у співавт.; реж. О. Рябоконь)
• «Розслідує бригада Бичкова» (1985, фільм-спектакль, реж. Ю. Маляцький)
• «Незвичайні пригоди Карика і Валі» (1987, т/ф, реж. В. Родченко)
• «Вікно в Париж» (1993, реж, Ю. Мамін, Росія—Франція)
• «Тихі сторінки» (1994, реж. О. Сокуров, Росія—Німеччина)
• «Цинкові хлопчики» (1994, к/м, т/ф, реж. Пол Тікелл, Велика Британія)
• «Час печалі ще не прийшов» (1995, реж. С. Сельянов)
• «Східна елегія» (док. фільм, реж. О. Сокуров, Росія—Японія)
• «Операція „З Новим роком!“» (1996, реж. О. Рогожкін)
• «Мати і син» (1997, у співавт.; реж. О. Сокуров, Росія—Німеччина)
• «Про виродків і людей» (1998, реж. О. Балабанов)
• «Барак» (1999, у співавт.; реж. В. Огородніков, Росія—Німеччина)
• «Щоденник його дружини» (2000, у співавт; реж. О. Учитель, Росія—Болгарія)
• «Пірати Едельвейса»/ Edelweisspiraten (2000, реж. Ніко фон Глазов, Німеччина) (Німеччина—Люксембург—Нідерланди—Швейцарія)
• «Дикарка» (2001, реж. Ю. Павлов)
• «Гра в модерн» (2002, реж. Максим Коростишевський, Ігор Єфімов)
• «Злочин і кара» /Crime and Punishment (2002, т/ф, реж. англ. Julian Jarrold, Велика Британія)
• «Кохані безсмертні» / Ceux qui aiment ne meurent jamais (2004, реж. Кристоф Малавуа)
• «Вигнанець» (2004, у співавт; реж. М. Лебедєв, США—Росія—Німеччина)
• «Космос як передчуття» (2005, реж. О. Учитель)
• «Оля + Коля» (2007, реж. Ю. Панкосьянова)
• «Атака клонів 2. Фільм 1. Шерше ля фам» (2008, т/с, реж. Ю. Панкосьянова)
• «Атака клонів 2. Фільм 2. Двоє зі скриньки» (2008, т/с, реж. Ю. Панкосьянова)
• «2-Асса-2» (2008, брала участь; реж. С. Соловйов)
• «Анна Кареніна» (2009, брала участь; реж. С. Соловйов)
• «Край» (2010, реж. О. Учитель)
• «Годинники любові» (2011, у співавт.; реж. О. Ламакін, П. Мальков)
• «Три мушкетери)» (2013, т/с, у співавт.; реж. С. Жигунов)
• «Распутін»/ Raspoutine (2011, у співавт.; реж. Жозе Даян, І. Квірікідзе)
• «Матильда» (2017, у співавт.; реж. О. Учитель)
• «Коронація» (2019, у співавт.; реж. О. Учитель) та ін.

Art director:

• «Онєгін» (1999, реж. Марта Файнс)

Ролі в кіно:

• «Операція „З Новим роком!“» (1996, епізод)

Фестивалі та премії

• 1997 — Конкурс професійних премій кіностудії «Ленфільм» і Ленінградського відділення СК «Мідний вершник»: Премія ім. Є. Є. Енея за найкращу роботу художника-постановника (фільм «Мати і син»)
• 1998 — Премія «Золотий овен»: за найкращу роботу художника-постановника (фільм «Про виродків і людей»)
• 2000 — Державна премія Росії (фільм «Барак»)
• 2001 — МКФ в Мілані: Приз найкращому художнику-постановнику (фільм «Щоденник його дружини»)
• 2018 — Премія «Ніка» (за 2017 рік): за найкращу роботу художника (фільм «Матильда»)
• 2019 — Заслужений художник Російської Федерації (13.06.2019) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність
• Нагрудний знак «Почесний кінематографіст Росії»

Номінації:

• На кінопремію «Ніка»
  • 1999 — За 1998 рік: «Про виродків і людей»^[2]
  • 2000 — За 1999 рік: «Барак»^[3]
  • 2001 — За 2000 рік: «Щоденник його дружини»^[4]
  • 2011 — За 2010 рік: «Край»^[5]
• 2006 — Номінація на премію «Золотий орел» (за 2005 рік): Найкраща робота художника-постановника (фільм «Космос як передчуття»)^[6]