Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Земля Ендербі
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
.svg){kind=link}
Земля Ендербі
Земля Ендербі (англ. Enderby Land) — частина території Східної Антарктиди між 44° 38' та 59° 34' східної довготи.
Його берег простягається від льодовика Шиннан приблизно 67°55′ пд. ш. 44°38′ сх. д. до затоки Вільяма Скоресбі при 67°24′ пд. ш. 59°34′ сх. д.. На заході межує із Землею Королеви Мод, на сході — із Землею Кемпа. Із заходу та сходу омивається морями Космонавтів та Співдружності, які розділяє широкий півострів Вернадського, що виступає в океан на 100 км.
Земля Ендербі була відкрита в лютому 1831 року Джоном Біско на китобійному бризі Тула (англ. Tula) і названа в честь братів Ендербі — власників корабля, які заохочували своїх капітанів поєднувати дослідження та промисел[1]. На узбережжі розташована відкрита у 1962 році російська наукова станція Молодіжна.
Земля Ендербі, як і вся Східна Антарктика, належить до геологічно найдавніших кратонів землі і, можливо, була частиною першого суперконтиненту Ур. Вперше на цьому терені було знайдено досі невідомий тип породи — Ендербіт, що названо на честь регіону.
На територію претендує Австралія, яка вважає її частиною свої Австралійської антарктичної території.
Висота льодовикового покриву в центральній частині регіону досягає 2000—2500 м, потужність льоду — 3000 м. Вздовж узбережжя є ділянки, вільні від льоду. Узбережжя омивається водами затоки Амундсена та затоки Кейсі. На Землі Ендербі знаходяться потужні гірські системи — гори Скотта, гори Тула та гори Нейпіер. Найвищі вершини прибережних хребтів Землі Ендербі — гора Макмастер (2830 м), гора Елкінс (2300 м), Пік Сімпсона (1720 м) та гора Кодрінгтон (1520 м).
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads