Зимогір'я

Зимогі́р'я — місто в Україні, адміністративний центр Зимогір'ївської міської громади Алчевського району Луганської області. Від 2020 року — центр територіальної громади.

Зимогір'я
Герб Зимогір'я
Основні дані
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Алчевський район
Тер. громада	Зимогір'ївська міська громада
Засноване	1645
Статус міста	з 1961 року
Населення	▼9807 (01.01.2017)[1]
Площа	8,56 км²
Поштові індекси	93742
Телефонний код	+380-6473
Координати	48°35′ пн. ш. 38°56′ сх. д.H G O
Водойма	р. Лугань
Назва мешканців	зимогір'я́нин, зимогір'я́нка, зимогір'я́ни
Відстань
Найближча залізнична станція	Зимогір'я
До районного центру
- залізницею	{{{залізниця о}}} км
- автошляхами	42 км
Міська влада
Рада	Зимогір'ївська міська рада
Адреса	93740, м. Зимогір'я, вул. Свободи, 3
Зимогір'я у Вікісховищі Карта Зимогір'я Зимогір'я

Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Зимогір'ївської міської громади^[2]

Відстань до Луганська залізницею 36 км, шосейними шляхами — 42 км.

Видобування кам'яного вугілля (шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля»). Збагачувальна фабрика, цегляний завод, залізнична станція.

Географія

Розташований по обидва боки річки Лугань (притока Сіверського Дінця) за 15 кілометрів від районного центру (Слов'яносербська). Залізнична станція Зимогір'я на лінії Лиман — Родакове. Зі сходу на захід простягнувся на 17 кілометрів, з півдня на північ — на 8 кілометрів. Площа 49,5 кв.км. Сусідні населені пункти: села Хороше і Петровеньки (вище за течією Лугані) на північному заході, Новогригорівка і Сміле на півночі, Степове, Довге і селище Слов'яносербськ на північному сході, села Новодачне, Суходіл, Красний Луч і Замостя (нижче за течією Лугані) на сході, селища Родакове, Біле, Юр'ївка на південному сході, Лотикове і Михайлівка на півдні, село Петрівка, селища Криворіжжя, Лозівський, Карпати на південному заході, Яснодольськ на заході.

Історія

У XVII сторіччі на місці селища існував зимівник Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового, що згадується як «Черкаський Брід на річці Лугані».

Село Черкаський Брід — 1645 р., селище Черкаське — 1764 р., смт Черкаське — 1938 р., с-ще Зимогір'я — 1956 р.

За даними на 1859 рік у казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 1892 особи (926 чоловіків та 966 жінок), налічувалось 226 дворових господарств, існувала православна церква^[3].

Станом на 1886 рік у селі, центрі Черкаської волості, мешкало 1755 осіб, налічувалось 295 дворів, існували православна церква та 2 лавки^[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2823 осіб (1433 чоловічої статі та 1390 — жіночої), з яких 2785 — православної віри^[5].

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Під час війни на сході України місто потрапило до зони бойових дій. Зимогір'я було зайняте терористами з серпня 2014 року^[6].

27 червня 2022 року, уже під час повномасштабної війни, спалахнув а потім вибухнув розташований в населеному пункті склад боєприпасів окупаційних сил. Напередодні подібна пожежа на сховищі боєприпасів сталась в тимчасово окупованих Сватовому та Хрустальному^[7]. Згодом стало відомо, що склад був уражений українськими військовими з установок HIMARS високоточними реактивними снарядами^[8].

Населення

За даними перепису 2001 року населення міста становило 11 212 осіб, з них 59,62 % зазначили рідною українську мову, 39,43 % — російську, а 0,95 % — іншу^[9].

Відомі люди

Уродженці міста:

• Малько Іван Сергійович (1916—2015) — Герой Радянського Союзу
• Семененко Олексій Михайлович (1958) — заслужений журналіст України, віце-президент ФК «Динамо» (Київ)
• Степанов Михайло Володимирович (1952) — український політик, діяч Соціалістичної партії України.