Злоцьке

Злоцьке (пол. Złockie) — село в Польщі, на Лемківщині, у гміні Мушина Новосондецького повіту Малопольського воєводства. Населення — 912 осіб (2011^[1]).

Село
Злоцьке пол. Złockie
Координати 49°23′00″ пн. ш. 20°54′00″ сх. д.
Країна	ПольщаПольща
Воєводство	Малопольське воєводство
Повіт	Новосондецький повіт
Гміна	Мушина
Населення	912 осіб (2011[1])
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 18
Поштовий індекс	33-370
Автомобільний код	KNS
SIMC	0454899
GeoNames	753228
OSM	↑2892460 ·R (Ґміна Мушина)
Злоцьке Злоцьке (Польща) Злоцьке Злоцьке (Малопольське воєводство)
Злоцьке у Вікісховищі

Розташування

Село розміщене на південних схилах хребта Яворини.

Географія

Селом протікає річка Злоцький Потік.

Історія

Церква

Село Злоцьке відоме з XVI ст. Документальні свідчення XVI ст. про русинське (українське) населення Лемківщини польські історики безпідставно трактують як «волоську колонізацію» через закріпачення українців із застосуванням волоського права.

З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.

До середини XX ст. в селі переважало лемківсько-українське населення. У 1939 році з 750 жителів села — 720 українців, 25 поляків і 5 євреїв.^[2] До 1945 р. в селі була греко-католицька парафія Мушинського деканату (до неї належала також дочірні церкви в Щавнику і Ястрябику), метрики велися з 1784 р.^[3]

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянськими військами. Ті, хто вижив, 1947 року під час Операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі^[4].

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Пам'ятки

В селі збереглася церква святого Димитрія з 1872 року, в 1951 році перетворена на костел. У церкві збереглись іконостас, два вівтарі, поліхромний розпис з XIX ст. Також є перенесене з попередньої церкви XVIII ст. розп'яття. Додаткової ваги пам'ятці надають сторічні липи (пам'ятки природи), які оточують церкву, одна з них визнана пам'яткою природи. Поряд є греко-католицький цвинтар з XIX ст., оточений кам'яним муром.

Також у селі збереглася дерев'яна лемківська комора XIX ст.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][5]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	450	105	303	42
Жінки	462	88	290	84
Разом	912	193	593	126