Змінні типу R Північної Корони

Змінні типу R Північної Корони (RCB,^[1] RCrB^[2]) — еруптивні (вибухові) змінні зорі, які змінюють світність у двох режимах, один — пульсація з низькою амплітудою (декілька десятих зоряної величини), а другий — нерегулярне непередбачуване зниження яскравості на 1-9 зоряних величин. Прототипом є зоря R Північної Корони, відкрита англійським астрономом-аматором Едвардом Піґоттом у 1795 році, який і вперше побачив загадкове тьмяніння зорі. З того часу як змінні цього типу були класифіковані  лише бл. 100 зір,^[3] тому цей тип змінних вважається дуже рідкісним.

Крива яскравості у видимому світлі RY Стрільця 1988–2015 рр., яка демонструє класичну поведінку для цього типу змінних

Вважається, що тьмяніння викликано конденсуванням вуглецю у сажу, через що зоря тьмяніє у видимому світлі, але у інфрачервоному світлі значущого зниження яскравості не відбувається. Змінні типу R Північної Корони переважно є надгігантами спектральних класів F та G (за звичкою іменовані «жовтими»), з типовими молекулярними лініями C₂ та CN, характерними для жовтих надгігантів. Однак в атмосфері такої змінної недостатньо водню (коефіцієнт складає від 1 на 1 000 до 1 на 1 000 000 по відношенню до гелію та інших хімічних елементів; для порівняння, універсальне співвідношення водню до гелію становить бл. 3 до 1).

Різноманітність

Зорі, які відносять до змінних типу R Північної Корони, досить різні. Більшість з них — надгіганти і мають спектри класу або F чи G («жовті»), або порівняно холодніший клас C-R (вуглецева зоря). Однак на цей час відомі три «блакитні» надгіганти спектрального класу B, напр. VZ Стрільця. Спектри ще чотирьох зір чомусь мають дуже мало ліній поглинання заліза^[4]. Спільними рисами для всіх зір цього типу є виражені лінії вуглецю у спектрі, виражена нестача водню в атмосфері та періодичні тьмяніння зорі.

Ще більш рідкісні змінні типу DY Персея деколи вважаються підтипом змінних типу R Північної Корони, хоча до них включають менш яскраві вуглецеві зорі асимптотичного відгалуження гігантів і ці два типи змінних можуть бути непов'язані.

Фізика

R Північної Корони в уяві художника

Для пояснення формування вуглецевого прошарку пилу довкола R Північної Корони запропоновано дві основні моделі, за однією з яких вважається, що пил формується на відстані 20 радіусів від центру зорі, а друга — що у фотосфері зорі. Обґрунтування «20 радіусів» полягає в тому, що температура конденсації вуглецю становить 1 500 K, але вона не може пояснити, чому у кривих світності цих змінних перед самим мінімумом яскравості спостерігається різке падіння, адже Модель «20 радіусів» вимагає накопичення великої кількості пилу, а отже тривале за часом.

Альтернативна теорія фотосферичного накопичення вуглецевого пилу при температурах 4 500-6 500 K (тобто вище температури конденсації вуглецю) передбачає конденсацію на ділянках ударного фронту з низьким тиском (які спостерігались в атмосфері RY Стрільця), що дозволяє локальне охолодження і формування вуглецевого пилу^[4].

Не має єдиної думки і щодо формування таких зір. Стандартна модель зоряної еволюції не передбачає великі яскраві зорі, в яких практично не має водню. Обидві основні теорії для формування таких зір дещо екзотичні. За однією, відбувається злиття двох білих карликів, один з яких є гелієвим білим карликом, а другий — вуглецево-кисневим. У білих карликів звичайно водню дуже мало, а тому його не буде і у зорі, яка є наслідком такого злиття. Друга теорія говорить про масивну конвективну подію на початку фази горіння зовнішньої гелієвої оболонки, внаслідок якої залишок атмосферного водню перемістився всередину зорі^[5]. Можливо, що різноманітність змінних типу R Північної Корони спричинена саме різними механізмами їх формування і пов'язує їх з екстремально-гелієвими зорями та безводневими вуглецевими зорями.

Перелік

Цей перелік містить всі змінні типу R Північної Корони, наведені у Загальному каталозі змінних зір^[6], з коментарями, а також деякі інші приклади.

Позначення (Назва)	Сузір'я	Відкривач	Рік відкриття	Зоряна величина (макс.)[7]	Зоряна величина (мін.)[7]	Амплітуда	Спектральний клас	Примітка
UX Насосу	Насос	Kilkenny & Westerhuys	1990	700111850000000000011m.85	7001180000000000000<18m.0	7000615000000000000>6.15	C
S Райського Птаха	Райський Птах	Флемінг	1896[8]	70009600000000000009m.6	700115200000000000015m.2	5,6	C(R3)
U Водолія	Водолій	Петерс	1881[9]	700110800000000000010m.8	700118200000000000018m.2	7,6	C	можливий об'єкт Торна-Житков[10]
UV Кассіопеї	Кассіопея	D'Esterre	1913[11]	700111800000000000011m.8	700116500000000000016m.5	4,7	F0Ib-G5Ib
DY Центавра	Центавр	Дорріт Хофляйт	1930[12]	700112000000000000012m.0	700116400999990000016m.4	4,4	C-Hd/B5-6Ie[13]	гаряча змінна і стає гарячішою. Можливо подвійна зоря
UW Центавра	Центавр	Генрієтта Лівітт	1906[14]	70009100000000000009m.1	700114500000000000014m.5	5,4	K	у змінній дзеркальній туманності
V504 Центавра	Центавр	МакЛеод	1941[15]	700112000000000000012m.0	700118000000000000018m.0	6,0	?	рекласифікована до змінних типу YV Скульптора
V803 Центавра	Центавр	Elvius	1975	700113200000000000013m.2	700117700000000000017m.7	4,5	пекулярна	зараз вже рекласифікована до змінних AM Гончих Псів
V854 Центавра	Центавр	Dawes	1964[16]	70007100000000000007m.1	700115200000000000015m.2	8,1	Ce[17]
AE Циркуля	Циркуль	Генрієтта Своуп	1931[18]	700112200000000000012m.2	700116000000000000016m.0	3,8	?	симбіотична зоря, а не змінна R Північної Корони
V Південної Корони	Південна Корона	Leland	1896[19]	70009400000000000009m.4	700117900999990000017m.9	7,5	C (R0)	залізодефіцитна
WX Південної Корони	Південна Корона	Іда Вудс	1928[20]	700110250000000000010m.25	7001152000000000000<15m.2	7000495000000000000>4.95	C (R5)
R Північної Корони	Північна Корона	Едвард Піґотт	1795	70005710000000000005m.71	700114800000000000014m.8	9,09	G0Iab: pe	прототип
V482 Лебедя	Лебідь	Вітні	1936[21]	700111800000000000011m.8	700115500000000000015m.5	3,7	C-Hd[22]
LT Дракона	Дракон	Серджіо Мессіна	2000[23]	700110800000000000010m.8	700119000000000000019m.0	8,2	K5III[23]	ймовірно належність до типу не буде підтверджена
W Столової Гори	Столова Гора	Віллем Якоб Лейтен	1927[24]	700113400000000000013m.4	7001183000000000000<18m.3	7000510000000099999>5.1	F8:Ip	розташована у Великій Магеллановій Хмарі
Y Мухи	Муха	Генрієтта Лівітт	1906[25]	700110500000000000010m.5	700112100000000000012m.1	1,6	Fp
RT Косинця	Косинець	Енні Кеннон	1910[26]	700110600000000000010m.6	700116300000000000016m.3	5,8	C(R)
RZ Косинця	Косинець	Сергій Гапошкін	1952[27]	700110600000000000010m.6	700113000000000000013m.0	2,4	C-Hd[28]
V409 Косинця	Косинець	Kazarovets	2011[29]	700111800000000000011m.8	700119000000000000019m.0	7,2	C(R)
V2552 Змієносця	Змієносець	Erica Hesselbach	2002[30]	700110500000000000010m.5	700113600000000000013m.6	3,1	C-Hd[31]
SV Стріли	Стріла	Albitzky	1929[32]	700111500000000000011m.5	700116200000000000016m.2	4,7	C0-3,2-3(R2)
GU Стрільця	Стрілець	Лейтен	1927[33]	700111330000000000011m.33	700115000000000000015m.0	3,67	C(R0)
MV Стрільця	Стрілець	Іда Вудс	1928[33]	700112000000000000012m.0	700116050000000000016m.05	6,05	B2p(HDCe)	гаряча змінна з металічними емісійними лініями
RY Стрільця	Стрілець	Ернест Марквік	1893[34]	70005800000000000005m.8	700114000000000000014m.0	8,2	G0Iaep[35]	слабкі емісійні лінії
VZ Стрільця	Стрілець	Генрієтта Лівітт	1904[36]	700110800000000000010m.8	700115000000000000015m.0	4,2	C
V618 Стрільця	Стрілець	Генрієтта Своуп	1935[37]	700111000000000000011m.0	700116500000000000016m.5	5,5	Me[37]	ймовірна симбіотична змінна
V3795 Стрільця	Стрілець	Hoffleit	1972[38]	700111500000000000011m.5	700115500000000000015m.5	4,0	pec
V5639 Стрільця	Стрілець	Greaves	2007[39]	700111200000000000011m.2	700113900000000000013m.9	2,7	Ic
FH Щита	Щит	Лейтен	1937[40]	700113400000000000013m.4	700116800000000000016m.8	3,4	?
SU Тельця	Телець	Еріка Кеннон	1908[41]	70009100000000000009m.1	700116860000000000016m.86	7,76	G0-1Iep
RS Телескопа	Телескоп	E.F.Leland	1910[42]	70009600000000000009m.6	700116500000000000016m.5	6,9	C (R4)
Z Малої Ведмедиці	Мала Ведмедиця	Прісцилла Бенсон	1994[43]	700110800000000000010m.8	700119000000000000019m.0	8,2	C