Зозуля білогорла

Зозу́ля білогорла^[4] (Hierococcyx varius) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Південній Азії.

Досліджники вважають, що білогорла зозула еволюціонувала як імітатор^[5] туркестанського яструба (справа)

Білогорла зозуля

Білогорла зозуля з волохатою гусінню

Білогорла зозуля

?Зозуля білогорла
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина:	Зозулеві (Cuculidae)
Рід:	Hierococcyx
Вид:	Зозуля білогорла
Біноміальна назва
Hierococcyx varius (Vahl, 1797)[2]
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Cuculus varius Cuculus ejulans Sundevall, 1837[3]
Посилання
Вікісховище:	Hierococcyx varius
Віківиди:	Hierococcyx varius
МСОП:	22683846
NCBI:	1463998

Опис

Білогорла зозуля — птах середнього розміру, завдовжки приблизно з голуба (34 см). Її верхня частина тіла має попелясто-сіре забарвлення, нижня частина тіла рудувато-коричнева, поцяткована темними смужками. На хвості широкі темні смуги, навколо очей характерні жовті кільця. Білогорлим зозулям не притаманний статевий диморфізм, однак самці мають переважно більші розміри. У молодих птахів груди поцятковані темними плямками, а на хвості вузькі смужки^[6].

Білогорла зозуля дуже подібна до туркестанського яструба (Accipiter badius), навіть своїм польотом. Крик зозулі гучний, складається з трох нот, що повторюються 5-6 разів і потім різко обриваються, звучить протягом дня та місячними ночами^[7].

Підвиди

Виділяють два підвиди:^[8]

• H. v. varius (Vahl, 1797) — півострів Індостан;
• H. v. ciceliae Phillips, WWA, 1949 — Шрі-Ланка^[9].

Поширення і екологія

Білогорлі зозулі поширені на більшій частині Індійського субконтиненту, в Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, М'янмі, Бангладеш та на Шрі-Ланці. Вони живуть у рідколіссях, садах і на плантаціях, зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя, однак популяції, що мешкають на високогір'ях та в посушливих районах мігрують^[10].

Білогорлі зозулі живляться переважно комахами, а також дрібними ящірками, плодами і ягодами. Вони можуть їсти деякі види волохатої гусіні, отруйної для інших видів птахів. Білогорлим зозулям притаманний гніздовий паразитизм. Вони переважно підкладають яйця в гнізда кратеропам роду Argya^[11] (зокрема попелястим, жовтодзьобим і сірим кратеропам^[12][13][14]), а також чагарницям (Garrulax)^[15]. Сезон розмноження білогорлих зозуль триває з березня по червень, що збігається з сезоном розмноження кратероп. Білогорлі зозулі відкладають одне синє яйце^[16].