Золов Олексій Ілліч

Олексій Ілліч Золов (23 січня 1906(19060123), місто Пінськ, тепер Білорусь — 8 лютого 1989, тепер Білорусь) — радянський білоруський державний діяч, секретар ЦК КП Білорусії, заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання.

Золов Олексій Ілліч
рос. Алексей Ильич Золов
Народився	23 січня 1906(1906-01-23)  Пінськ, Мінська губернія, Російська імперія
Помер	8 лютого 1989(1989-02-08) (83 роки)
Громадянство	СРСР
Національність	білорус
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Посада	member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR of the 5th convocationd, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1962–1966)d, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1967–1970)d, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1955–1959)d, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1951–1954)d і list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1947–1950)d
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Золов.

Життєпис

Народився в родині робітника залізниці.

З 1920 року — чорнороб-вантажник залізничної станції Гомель, вантажник товарного двору станції Мінськ.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1930 році вступив на курси з підготовки до вищого технічного навчального закладу. Після закінчення курсів Олексій Золов навчався на енергетичному факультеті будівельного інституту в Мінську та в Ленінградському індустріальному (політехнічному) інституті, який закінчив у 1936 році.

У 1936—1941 роках — інженер-електрик, головний механік, директор верстатобудівного заводу імені Кірова в місті Мінську.

У 1941—1942 роках — в Головному управлінні верстатобудівної промисловості Народного комісаріату верстатобудування СРСР.

У 1942—1944 роках — директор верстатобудівного заводу в місті Клин Московської області.

У 1944—1946 роках — директор верстатобудівного заводу імені Кірова в місті Мінську.

У 1946—1947 роках — секретар Мінського міського комітету КП(б) Білорусії.

У 1947 — 24 квітня 1953 року — заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР і міністр легкої промисловості Білоруської РСР. 24 квітня — 30 жовтня 1953 року — міністр легкої та харчової промисловості Білоруської РСР.

30 жовтня 1953 — січень 1957 року — міністр промисловості продовольчих товарів Білоруської РСР.

У січні — травні 1957 року — секретар ЦК КП Білорусії.

30 травня 1957 — 12 вересня 1958 року — голова Ради народного господарства Білоруської РСР — 1-й заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР.

У 1958 — 1971 року — заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР.

З 1971 року — на пенсії.

Помер 8 лютого 1989 року.

Нагороди

• орден Леніна
• три ордени Трудового Червоного Прапора (1944, 1958, 1966)
• орден Дружби народів (1976)
• орден «Знак Пошани» (1943)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі