Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Золотопотіцький замок
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Золотопотіцький замок[1] — пам'ятка архітектури національного значення, фортифікаційний комплекс XVI-XVII століть у смт Золотий Потік.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Фундаторка — Марія Амалія Могилянка
Замок зведено коштом брацлавського воєводи Стефана Потоцького та його дружини Марії Амалії Могилянки-Потоцької на рубежі XVI-XVII століть (приблизно у 1568–1631 роках) за наказом короля Речі Посполитої Сиґізмунда III Вази за так званою «форталіційною системою»[2]. До кінця 18 століття був житловим; постійно в ньому проживала родина власника Потоку Золотого Яна Потоцького, сина фундатора. Був головною резиденцією С. Потоцького[2] який полюбляв тут перебувати, його сина Яна[3] до турецько-татарської навали та зруйнування у вересні 1676 р. 1672 року замок захопили турецько-татарські війська під проводом султана Мехмеда IV; оборона тривала два дні, захисники здали твердиню[4].
Золотопотіцький замок
Близько 4—5 вересня 1676 року замок захопили (шляхом руйнування мурів вибухівкою[5]) і зруйнували турецько-татарське військо під проводом бейлербея Дамаску Ібраґіма-паші «Шейтана». Залога замку під командуванням поручника Фридерика (або Йоахіма) фон Мелляйна (пол. Fryderyk lub Joachim von Mellein[6]) чинила спротив, за що вся, разом з людьми, які перебували в замку, була страчена (покарана на горло[7]). Замок був спалений, найбільш зруйновані були наріжні та в'їзна вежі.
Частково був відбудований після відходу турків опікунами неповнолітнього тоді власника Потоку Золотого Стефана Александра Потоцького.[7] Відбудований на початку XVIII століття.
Remove ads
Власники
.jpg)
Фундатор — Стефан Потоцький
- Стефан Потоцький та дружина Марія Амалія Могилянка-Потоцька
- Ян Потоцький, удова — Урсула з Даниловичів Потоцька
- Стефан Александр Потоцький
- Микола Василь Потоцький
- Іґнацій Потоцький (помер 1765 року, староста глинянський)[8]
- Вінцентій Потоцький
- Александер Потоцький (1756—1812[9])
- Людвік Скварчинський
- Іґнацій Скварчинський
- Тибурц'юш Ольшевський
- Ян Стойовський
- Антоній Масловський
- Ізраель Фрідман (хасидський цадик з Садгори, тепер район Чернівців)
- Нухім та інші представники Фрідманів
- Влодзімєж Іполіт Ґнєвош, удова Марія Стефанія з Кшечуновичів
- Александер Ґнєвош
- Александер (молодший) та Антоній Ґнєвоші[10]
Remove ads
Архітектура. Сучасний стан
Узагальнити
Перспектива
Малюнок міста, замку М. Б. Стенчинського (1848)
Схема фортеці. Частини споруди: І — брама та надбрамна вежа, ІІ — руїни замкового палацу, ІІІ — зруйнована західна кутова вежа, IV — північна вежа, V — східна кутова вежа, VI — південна вежа, VII — господарські приміщення
Головні ворота замку
Замок узимку
Залишки сандрику
Вид на замок з повітря
Серед інших замків Тернопільщини Золотопотіцький можна вважати одним із найкраще збережених — хоч і у стані запустіння та часткової руйнації. Пам'ятка розташована у центрі містечка, неподалік впадіння невеликого потічка у водойму Золотий потік. Майже під стінами твердині розташовані садиби мешканців.
Замок — споруда з місцевого пісковику та вапняку, квадратна в плані фортифікація з чотирма 3-ярусними чотирикутними 5-гранними вежами по кутах і надбрамною вежею. Надбрамна вежа 3-ярусна, квадратна в плані, прикрашена гербом Потоцьких Пилявою.
Палац 2-поверховий (другий поверх пізнішої забудови) прямокутний у плані, утворює північно-західну частину замку. Товщина стін між вежами досягає 2-х метрів, палацу до 1.8 метра.
Дотепер збереглися в непоганому стані 3 кутових вежі (крім західної), надбрамна вежа і, майже повністю, стіни. Палац знаходиться в напівзруйнованому стані.
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads