Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Золотопотіцький район
колишній район Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Золотопотіцький район — адміністративно-територіальна одиниця у складі Тернопільської області в 1940-1962 рр. Адміністративний центр — смт. Золотий Потік[1].
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Від 17 січня 1940 року Золотопотіцький район увійшов до складу Тернопільської області (утвореної Постановою Президії Верховної Ради УРСР від 27 листопада 1939 року). Утворений район із гмін Золотий Потік I, Золотий Потік II, Язловець I, Язловець II і Зубрець Бучацького повіту.
Станом на 23 липня 1945 — у районі працює 3 спиртзаводи, 31 школа, райклуб, 10 сільських клубів, лікарні. Існують земельні громади.[2]
У травні 1946 в районі почався збір коштів на купівлю облігацій Державної позики відбудови й розвитку народного господарства. Почали відбудовувати міст через р. Стрипу.[2]
Станом на червень 1946 року вже у 22 сільрадах повністю закінчили роботу по встановленню телефонних стовпів, телефонізовано шість сільських рад. Начальником райконтори міністерства зв'язку був Літвіненко. У районі працювало 14 сільських клубів, 9 хат-читалень, 4 сільські бібліотеки, районний клуб і бібліотека, а також радіовузол на 42 точки. По району відремонтовано 5 090 метрів шосейних доріг, 14 598 метрів ґрунтових доріг. За ініціативою селян села Новосілки розпочато будівництво нової шосейної дороги Новосілка-Кадуби. 20 серпня школи району завершили навчальний рік.[2]
За період від січня 1945 до вересня 1946 року змінилося близько 90 % лише одних голів сільрад.[3]
У жовтні 1946 відбулася районна комсомольська конференція, в якій взяло участь 56 делегатів від 23 первинних комсомольських організацій.[2]
Під час Другої світової війни в Золотопотіцькому районі нацисти розстріляли 170 осіб, вивезли на примусові роботи до Німеччини 550 хлопців та дівчат, майже повністю знищили єврейське населення (близько 1000 осіб).[1]
Районна влада та інші установи деякий час розташовувалися в замкових приміщеннях.[4]
У районі виходили газети «Вперед» (1945—1962, орган Золотопотіцького РК КП (б) і районної ради депутатів трудящих)[5] та «Колективні лани» (орган політвідділу Золотопотіцької МТС)[6].
Після ліквідації району в грудні 1962 року його населені пункти відійшли до Бучацького району.
Remove ads
Керівники району[2]
- 1945 — голова райради депутатів трудящих — Петренко, секретар — Білявцев, секретар РК КП(б)У — Т. Козуб;
- 1946 — голова райради депутатів трудящих — Д. Чубей, секретар РК КП(б) У — Т. Козуб, секретар РК ЛКСМ — Ф. Микульський;
Адміністративний поділ
У 1940—1962 роках існували такі сільські ради:[7]
- Берем'янська сільська рада
- Броварська сільська рада
- Возилівська сільська рада
- Губинська сільська рада
- Дулібська сільська рада
- Жнібородська сільська рада
- Золото-Потікська селищна рада
- Зубрецька сільська рада
- Кадубівська сільська рада
- Космирінська сільська рада
- Костільницькасільська рада
- Ліщенецька сільська рада
- Малозаліщицька сільська рада
- Миколаївська сільська рада
- Новосільська сільська рада
- Передмістянська сільська рада
- Пожежівська сільська рада
- Порхівська сільська рада
- Русилівська сільська рада
- Скомороська сільська рада
- Сновидівська сільська рада
- Сокілецька сільська рада
- Соколівська сільська рада
- Стінківська сільська рада
- Язлівецька сільська рада
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads