Самородне золото

Зо́лото саморо́дне (рос. золото самородное; англ. native gold; нім. gediegenes Gold n) — мінерал класу самородних елементів.

Самородне золото
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Au[2]
Хімічна формула	Au
Nickel-Strunz 10	1.AA.05[3]
Ідентифікація
Колір	блідо-жовтий, червоно-жовтий, зеленуватий
Форма кристалів	октаедрична, додекаедрична або кубічна
Сингонія	кубічна
Просторова група	кристалографічна група 225[d][4]
Злам	рваний, із зазубринами[5]
Твердість	2—3
Блиск	яскравий, металічний
Колір риси	жовтий[5]
Густина	15,6—19,2
Самородне золото у Вікісховищі

Самородне золото у кварці

Загальний опис

Хімічна формула: Au. Являє собою природний твердий розчин срібла (до 43 %) в золоті.

Домішки: Fe, Cu, Mn, Pb, рідше — Bi, Sb, Hg, Te, Se, Pt, інші.

Сингонія кубічна.

Блиск яскравий, металічний. Твердість 2,5—3. Густина 15,6—19,2 г/см³. Колір — блідо-жовтий, червоно-жовтий, зеленуватий. Кристали самородного золота в основному дрібні — до 1-2 мм. Форма кристалів октаедрична, додекаедрична або кубічна. Розрізнюють самородне золото тонкодисперсне (до 10 мкм), пиловидне (5-50 мкм), дрібне (0,05-2 мм). У більшості золоторудних родовищ переважають частинки 0,01—4 мм. Зустрічається у вигляді двійників, а також прямокутних, дендритових, розгалужених, листуватих або губчастих агрегатів. Приурочене до гідротермальних жил з кварцом та піритом. Присутнє в пегматитах, чорних пісках, розсипних родовищах. Найбільші суцільні скупчення масою понад 1—5 г — самородки. Найбільший з них — «Плита Холтермана» з Австралії — важив 93,3 кг.

Різновиди

Розрізняють:

• золото бісмутисте (відміна золота, які містить до 4 % Ві);
• золото бісмутове (мальдоніт);
• золото «в сорочці» (самородне золото із розсипного родовища, поверхня якого покрита шаром бурого залізняку);
• золото гірчичне (вторинне тонкокристалічне, а також щільне й крихке золото коричневого кольору, подібного до кольору сухої гірчиці);
• золото графічне (сильваніт, розміщення кристалів нагадує письмові знаки);
• золото губчасте (самородне золото у вигляді губчастих утворень);
• золото зелене (електрум зеленуватого кольору з родовища Балей, Забайкалля);
• золото іридіїсте (відміна золота, яка містить до 30,4 % Ir);
• золото косове (дрібнолускувате, добре відшліфоване розсипне золото, яке зустрічається на річкових косах);
• золото котяче (вивітрілий біотит у формі бурувато-зелених плям);
• золото мідисте (відміна золота, яка містить до 20 % Cu);
• золото паладіїсте (порпецит);
• золото парадоксальне (середньовічна назва телуру);
• золото письмове (сильваніт);
• золото плавуче (тонколускувате золото, яке тримається на поверхні води);
• золото платинисте (відміна золота, яка містить до 10,5 % Pt; знайдене у розсипах р.Чорох, Грузія);
• золото платинове (золото платинисте);
• золото родіїсте (родит — відміна золота, яка містить до 43 % Rh);
• золото розсипне (золото, яке зустрічається в розсипах);
• золото ртутисте (відміна золота, яка містить до 16,5 % Hg (при 90 °C));
• золото самородне (золото);
• золото сріблисте (електрум);
• золото стибіїсте (ауростибіт — інтерметалічна сполука золота і стибію острівної будови, AuSb₂, Au — 44,74 %; Sb — 55,26 %);
• золото телуристе (сильваніт);
• золото тривке (золото «в сорочці»);
• золото чорне (застаріла назва мальдоніту);
• золото шліхове (самородне золото, видобуте з розсипних родовищ та очищене від механічних домішок).

Див. також

• Список мінералів