Золочевський Віктор Никифорович

Віктор Никифорович Золоче́вський (нар. 10 грудня 1934, Харків — пом. 2 липня 2010) — український музикознавець і музичний педагог, доктор мистецтвознавства з 1974 року, професор з 1975 року; член Спілки композиторів України з 1965 року.

Золочевський Віктор Никифорович
Народився	10 грудня 1934(1934-12-10)  Харків, Українська СРР, СРСР
Помер	2 липня 2010(2010-07-02) (75 років)
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	музикознавець, музичний педагог
Alma mater	Харківська державна консерваторія (1959)
Заклад	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України Київський педагогічний інститут імені Горького Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор мистецтвознавства[d]
Вчителі	Тіц Михайло Дмитрович і Штогаренко Андрій Якович
Відомі учні	Острова Світлана Василівна
Членство	Спілка композиторів України

Біографія

Народився 10 грудня 1934 року в місті Харкові (нині Україна). 1959 року закінчив Харківську консерваторію, де навчався у класі Михайла Тіца; у 1962 році — аспірантуру при Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського АН УРСР у Києві (керівник Андрій Штогаренко).

Протягом 1962—1967 років працював у Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського АН УРСР; у 1967—1974 роках — доцент, професор кафедри теорії та історії музики Київського педагогічного інституту; з 1975 року — професор кафедри композиції, оркестрування та музико-інформаційних технологій Київської консерваторії.^[1] Помер 2 липня 2010 року^[2].

Праці

• «Українська народна музика у творчості В. М. Верховинця» // «Народна творчість та етнологія». 1960. № 3;
• «Ладо-гармонічні засади української радянської музики». Київ, 1964; 1976^[3];
• «Українська народна пісня у творчості П. Чайковського» // «Народна творчість та етнологія». 1965. № 3;
• «Посилення ролі діатоніки в обробках українських народних пісень для голосу і фортепіано М. В. Лисенка» // Микола Лисенко — борець за народність і реалізм у мистецтві. Київ, 1965;
• «Образна виразність модуляції» // «Українське музикознавство». 1968. Випуск 3;
• «Модуляція і політональність» // «Українське музикознавство». 1969. Випуск 4;
• «Про модуляцію». Київ, 1972;
• «Композиційна і тематична будова в обробках народних пісень М. Леонтовича» // Творчість М. Д. Леонтовича. Київ, 1977;
• «Про музично-драматургічний принцип несподіваної розв'язки» // «Українське музикознавство». 1986. Випуск 21.