Зондський шельф

Зо́ндський шельф^[1] (англ. Sunda Shelf) — геологічно є продовженням континентального шельфу, в Південно-Східній Азії. Під час інтергляціалів затоплюється Південнокитайським морем, яке ізолює від материка острови Борнео, Суматра, Ява і низку дрібних островів^[2].

Загальні відомості

Під час льодовикового періоду, рівень моря падає, і великі терени на Зондському шельфі перетворюються на болотисту рівнину^[3]. У морях і затоках, які покривають Зондський шельф глибина становить менше ніж 100 м.

Крутий підводний схил відокремлює Зондський шельф від Філіппін, Сулавесі і Малих Зондських островів. Межа, що проходить між островами Балі та Ломбок, утворює різку зміну фауни, і відома як лінія Воллеса.

Затоплені річкові системи

Мапа ймовірної берегові лінії у Південно-Східній Азії та нині затоплені річкові системи, при рівні моря -120 м порівняно із сучасним. Цей рівень був досягнутий під час останнього льодовикового максимуму

Палеорічкові системи Зондського шельфу — величезна затоплена річкова система, яка є подовженням сучасних річкових систем. Під час останнього льодовикового максимуму чотири окремі водозбірні системи утворювали річки Малакки, Сіаму та Сундаленду^[4].

• Сіамська річкова система складалася з північного та західного русла. Північне русло є продовженням річки Чаопхрая та дренувала суходіл сьогоденної Сіамської затоки. Західне русло, було утворено з річок центральної Суматри, протікала через Сінгапурську протоку перед тим, як з'єднатися з північним річищем, і далі скидала води в Південнокитайське море.
• Річкова система Малаккської протоки була утворена злиттям річок північно-східної Суматри та заходу півострова Малакка, впадаючи в Андаманське море.
• Північнозондська річкова система, або річкова система Моленграфа^[en], була названа на честь голландського біолога та геолога, який мандрував регіоном наприкінці XIX століття і вперше запропонував існування цієї річкової системи на основі його досліджень Борнео^[5]. Річка, що виникала між островами Белітунг та Борнео, протікала в північно-східному напрямку, де вона збирала води з деяких річок Центральної Суматри та річок Західного та Північного Борнео, перш ніж впадала в Південнокитайське море між островами Північна Натуна та Південна Натуна^[en].^[6][7]
• Східнозондська річкова система дренувала північну Яву та південне Борнео, впадаючи в східному напрямку між Борнео та Явою в Яванське море^[8].

Див. також

• Лінія Воллеса
• Воллесія
• Лінія Вебера
• Лінія Лідеккера
• Шельф Сахул