Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Зоря Пшибильського
зоря в сузір'ї Центавра З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Зоря Пшибильського (HD101065) — хімічно пекулярна зоря у сузір'ї Центавра на відстані близько 355 світлових років від Сонця[3]. Має видиму зоряну величину в смузі V близько 8,0[1]. Зоря є прототипом швидко осцилюючих Ap-зір та вважається однією з найцікавіших хімічно пекулярних зір[4][5].
Remove ads
Дослідження
Перші дослідження зорі зробив 1961 року польсько-австралійський астроном Ентоні Пшибильський[en][6]. Він передбачив у зорі наявність потужного магнітного поля та аномальний вміст хімічних елементів[7].
1978 року Куртц виявив чіткі пульсації блиску з невеликою амплітудою (ΔB ≈ 0,012m) та основним періодом близько 12 хвилин[7].
Спектральна класифікація
Хоча ефективна температура зорі становить близько 6600 К (що відповідає спектральному класу F3), однак у її атмосфері виявлено аномалії, які характерні для гарячих магнітних зір. Більшість ліній поглинання належить не групі заліза, які характерні для зір із подібними параметрами зоряних атмосфер (T = 6600 K, lg_g = 4,2). Здебільшого ідентифікують лінії поглинання лантаноїдів, зокрема, ідентифіковано лінії поглинання технецію та прометію. Відзначено високий вміст літію та аномальне співвідношення ізотопів кальцію. У каталозі Hipparcos зорі призначено спектральний клас B5p[4].
Remove ads
Магнітне поле
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 2241,3± 450,0 гаус[8].
![]() | Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2018) |
Див. також
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads