Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Зоря Пшибильського

зоря в сузір'ї Центавра З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Зоря Пшибильського (HD101065) хімічно пекулярна зоря у сузір'ї Центавра на відстані близько 355 світлових років від Сонця[3]. Має видиму зоряну величину в смузі V близько 8,0[1]. Зоря є прототипом швидко осцилюючих Ap-зір та вважається однією з найцікавіших хімічно пекулярних зір[4][5].

Коротка інформація Дані дослідження Епоха J2000,0, Характеристики ...
Remove ads

Дослідження

Перші дослідження зорі зробив 1961 року польсько-австралійський астроном Ентоні Пшибильський[en][6]. Він передбачив у зорі наявність потужного магнітного поля та аномальний вміст хімічних елементів[7].

1978 року Куртц виявив чіткі пульсації блиску з невеликою амплітудою (ΔB ≈ 0,012m) та основним періодом близько 12 хвилин[7].

Спектральна класифікація

Хоча ефективна температура зорі становить близько 6600 К (що відповідає спектральному класу F3), однак у її атмосфері виявлено аномалії, які характерні для гарячих магнітних зір. Більшість ліній поглинання належить не групі заліза, які характерні для зір із подібними параметрами зоряних атмосфер (T = 6600 K, lg_g = 4,2). Здебільшого ідентифікують лінії поглинання лантаноїдів, зокрема, ідентифіковано лінії поглинання технецію та прометію. Відзначено високий вміст літію та аномальне співвідношення ізотопів кальцію. У каталозі Hipparcos зорі призначено спектральний клас B5p[4].

Remove ads

Магнітне поле

Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 2241,3± 450,0 гаус[8].

Див. також

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads