Зоря (Краматорський район)

Зоря́ — селище Іллінівської сільської громади Краматорського району Донецької області, України.

селище Зоря
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Краматорський район
Тер. громада	Іллінівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA14120050230096532
Основні дані
Засновано	1890 (135 років)
Населення	976
Поштовий індекс	85184
Телефонний код	+380 6272
Географічні координати	48°21′23″ пн. ш. 37°40′43″ сх. д.
Висота над рівнем моря	118 м
Водойма	р. Калинівка
Відстань
Найближча залізнична станція:	Оглядова
Селищна влада
Адреса	85184, Донецька область, Краматорський район, с-ще Зоря, вул. Шевченка, 56
Карта
Зоря
Зоря
Зоря у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Зоря (значення).

Загальні відомості

Відстань до центру громади становить близько 23 км і проходить переважно автошляхом Н20.

Селищем пролягає автошлях Зоря — Стара Миколаївка — Гнатівка.

Розташоване на обох берегах річки Калинівки.

Історія

Сучасна Зоря складається з колонії Олексіївка (Радгосп Щербинівський №2 в радянський час) на південних околицях селища (біля греблі), та радгоспу Щербинівський №1, який пізніше отримав назву Зоря.

1889 року колонія Хортиця придбала 14 125 десятин землі у Бахмутському повіті Катеринославської губернії.

Нова колонія Ігнатьєво (нім. - Ignatjewo) складалась з 7 селищ. П’ять перших поселень було засновано 1889 року. За рік, після того як частина мешканців села Романівка вирішила змінити місто поселення, виникло поселення Олексіївка.

Спочатку поселення були зареєстровані за порядковими номерами, і лише через деякий час вони дістали особистої назви. Більша частина угідь раніше була цілиною, землі якої ніколи не оброблялись.

Поселення Олексіївка засноване 1890 року. Тут оселилося 18 родин з Романівки. Причиною переїзду були проблеми з водою, від яких страждала західна частина села. Олексіївка знаходилась у вузькій долині, що поблизу західних околиць Романівки. Низинний ландшафт спричинив кілька паводків. Найруйнівнішим з них був паводок 1912 року.

Кожна родина отримала по 30 десятин землі. Загальна площа сільських угідь становила 540 десятин. Село заробляло з продажу фруктів, особливо вишні та слив.

1897 року кількість населення складала 102 особи, хоча до 1902 року було започатковано лише 6 повних господарств. На жаль, нове місце також виявилось несприятливим з точки зору забезпечення водою. З цієї причини селище так і не було заселене повністю.

Сільська школа містилася у мазанці, яка не була пристосована для навчання. Олексіївка була останнім із заснованих у колонії поселень. Воно отримало порядковий номер 7. Сьогодні селище має назву Зоря. До сьогоднішніх днів тут все ще збереглося кілька менонітських споруд.^[1]

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки^[2].

Радянський період

Дубльованою назвою колонії Олексіївки на початку радянської доби була Смирновка.

З північних околиць селища з 1920-х і до 26 червня 1969 року розташовувався нині зниклий хутір Любастрово (Алебастрово) на річці Калинівка в місці впадіння Алебастрового яру.

Згідно даних перепису 1926 року радгосп Щербинівський №1 підпорядковувався Олександро-Калинівській сільській раді, колонія Олексіївка (Смирновка) - Миколаївській сільраді, а хутір Любастрово - Неліпівській сільраді.

1936 року хутір Любастрово вже перейшов у підпорядкування Миколаївської сільради, куди також входила колонія Олексіївка, яка вже отримала назву радгосп Щербинівський №2.^[3]

30 травня 1958 року селище Щербинівського радгоспу отримує нову назву Зоря.

27 квітня 1983 року селище Зоря та село Олексіївка Правдівської сільської ради об’єднують в селище Зоря.

Емблема Зорянської сільської ради

11 жовтня 1989 року утворюють Зорянську сільську раду за рахунок збільшення Правдівської сільради.^[4]

Населення

Населення становило станом на:

• 1911-1918 роки - 76 осіб;
• 1923 рік - 108 осіб (19 господарств);
• 1926 рік - 118/129/127 осіб.^[5]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 976 осіб, із них 78,28 % зазначили рідною мову українську, 21,41 % — російську та 0,31 % — білоруську мову^[6].

Вулиці

• вул. Шевченка (колишня Каспійська);
• вул. Дубрівного;
• вул. Центральна (колишня Шолохова);
• вул. Лісова (колишня Добролюбова);
• вул. Зарічна (колишня Олени Рожкової).^[7]

• вул. Афінська (колишня Жовтнева);
• пров Виноградний (колишній Інтернаціональний);
• пров. Вокзальний;
• вул. Грецька (колишня Комсомольська);
• вул. Енергетиків;
• пров. Мирний;
• вул. Молодіжна;
• вул. Набережна;
• вул. Садова.^[8]

Економіка

Колективне сільськогосподарське підприємство «Щербинівська птахофабрика", що спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур, розведення птиці, розведення великої рогатої худоби.^[9]

Освіта

У селищі працює дитячий садок № 15 «Малюк» та Зорянська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу Дубрівного Петра Савелійовича^[10] відділу освіти Костянтинівської райдержадміністрації^[11].