Зубов Василь Олексійович

Василь Олексійович Зубов (1905(1905), село Расловка Перша Саратовського повіту Саратовської губернії, тепер Гагарінського району Саратовської області, Російська Федерація — 1982, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський військовий політпрацівник, генерал-майор, начальник політичного управління Прикарпатського військового округу.

Зубов Василь Олексійович
Народився	1905  село Расловка Перша Саратовського повіту Саратовської губернії, тепер Гагарінського району Саратовської області, Російська Федерація
Помер	1982  Москва, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	військовослужбовець
Військове звання	генерал-майор
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зубов.

Життєпис

Народився в селянській родині.

Член ВКП(б) з 1927 року.

З жовтня 1927 року служив у Червоній армії.

До 1940 року — на політичній роботі в 9-й армії РСЧА.

З 1940 до березня 1941 року — заступник начальника із партійно-політичної роботи у військових академіях та школах Політичного управління Генерального штабу РСЧА.

У березні — вересні 1941 року — військовий комісар 28-го стрілецького корпусу РСЧА Прибалтійського Особливого військового округу.

З 6 грудня 1942 до 9 липня 1945 року — член Військової ради 8-ї армії Ленінградського фронту. Учасник німецько-радянської війни.

З 1945 року — на військово-політичній роботі в Радянській армії.

У грудні 1954 — березні 1957 роках — начальник політичного управління Прикарпатського військового округу.

Потім — у відставці.

Помер 1982 року в Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі Москви.

Військові звання

• полковий комісар
• генерал-майор (6.12.1942)

Нагороди

• орден Леніна (20.04.1953)
• два ордени Червоного Прапора (24.03.1942, 6.11.1947)
• орден Кутузова ІІ ст. (5.10.1944)
• два ордени Червоної Зірки (22.02.1941, 3.11.1944)
• медаль «За відвагу» (21.05.1940)
• медаль «За оборону Ленінграда» (3.07.1943)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медалі