Зубченко Юлія Володимирівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зубченко.

Юлія Володимирівна Зубченко, позивний «Сирена» (12 січня 1995, Світловодськ — 8 травня 2022, Маріуполь^[1]) — санітар медичного пункту 2-го батальйону оперативного призначення ОЗСП «Азов»^[2]. Загинула на «Азовсталі». Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[3].

Юлія Зубченко Юлія Володимирівна Зубченко
Солдат
Загальна інформація
Народження	12 січня 1995(1995-01-12) Світловодськ, Кіровоградська область, Україна
Смерть	8 травня 2022(2022-05-08) (27 років) Маріуполь, Донецька область, Україна
Alma Mater	Кременчуцький медичний коледж і НФаУ
Псевдо	«Сирена»
Військова служба
Роки служби	2020—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС України
Рід військ	Національна гвардія України
Формування	«Азов»
Війни / битви	Війна на сході України Російське вторгнення в Україну (2022) Бої за Маріуполь (2022) Блокада Маріуполя
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографія

Юлія Зубченко (дівоче Кравченко^[4]) народилася в місті Світловодськ, Кіровоградська область.

Після 9 класів місцевої школи навчалася у Кременчуцькому медичному коледжі та отримала спеціальність фельдшерки^[5].

Здобувши фельдшерський диплом, Юлія поїхала за направленням в село Бакумівка Миргородський район Полтавської області де працювала на посаді завідуючої фельдшерським пунктом. Невдовзі вступила в Харківський національний фармацевтичний університет. Навчалася заочно. Вийшла заміж, народила дитину, але сімейне життя не склалося і вона розлучилася з чоловіком^[6].

У 2019 році здобула фах провізора у Національному фармацевтичному університеті в Харкові^[4].

У грудні 2020 року підписала контракт із Національною гвардією України і приєдналася до ОЗСП «Азов» де служив її друг Максим Кагал. На її бронежилеті було написано «Холодний розум, палке серце»^[5].

Мріяла купити квартиру в Маріуполі і перевезти туди свого сина, щоб він пішов в школу. До великої війни мешкала на базі в Урзуфі.

Після повномасштабного вторгнення Сирена була в Маріуполі, допомагала пораненим. Хоча мама просила не їхати туди взагалі, а виїхати закордон. Дівчина ображалася і відповідала, що це її вибір, про який вона не шкодує. Вона ніколи не скаржилася ні на що. Серед побратимів у Юлії був хлопець. Він освідчився дівчині. Юлія вдягла обручку, а незабаром стало відомо, що її коханий безвісти зник. В кінці березня отримала контузію при евакуації поранених. Їхній «польовий шпиталь» переїхав на «Азовсталь» останнім. Сирена не могла кинути своїх підопічних.

Загибель і вшанування пам'яті

8 травня 2022 року загинула на «Азовсталі» внаслідок влучання авіаційної бомби в бункер, де розташовувався шпиталь^[1].

За 3 тижні до цього 15 квітня 2022 загинув її коханий Андрій Припишний «Шегі» під час прориву на територію заводу «Азовсталь».

У Юлії залишився 7-ми річний син Артем, який пішов у перший клас.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі посмертно нагороджена державною нагородою України орденом «За мужність» ІІІ ступеня^[3].

10 березня 2023 відбулося поховання Юлії в Світловодську^[7]