Зіневич Анатолій Володимирович

Анато́лій Володи́мирович Зіне́вич (1932 р., м. Проскурів, Українська РСР — 1 серпня, 2000, Єреван, Республіка Вірменія) — Генерал-лейтенант та один із командирів Армії Оборони Нагірно-Карабаської Республіки. Українець, за його словами, «Вірменія стала другою Батьківщиною».^[1]

Зіневич Анатолій Володимирович
Народився	20 листопада 1932(1932-11-20)  Проскурів, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Помер	1 серпня 2000(2000-08-01) (67 років)  Єреван, Вірменія
Поховання	Ковров
Країна	Україна
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Благовіщенське вище танкове командне училищеd, Військова академія імені М. В. Фрунзе і Військово-академічні курси вищого комскладу РСЧАd
Учасник	Війна в Афганістані 1979—1989
Військове звання	генерал-лейтенант
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зіневич.

Життєпис

У 1953 р. він вступив у Проскурівську танкову школу, потім він закінчив Військову Академію ім. Фрунзе та вищі академічні курси головнокомандувачів СРСР.

Служив у Афганістані, Сомалі та Ефіопії.

У 1992—1997 рр. він займав різні посади у Армії Оборони Нагірно-Карабаської Республіки, був першим заступником міністра оборони.

З 1997 р. Анатолій Зіневич був заступником міністра оборони Вірменії.

Фільмографія

• «Генерал-лейтенант Анатолий Зиневич», 2000, Відділ документалістики МО РВ, док., S-VHS, 30 хвил., колір. Авт.сцен. Г.Сірунян, реж. А.Геворкян, опер. А.Караян, Р.Хачатрян, М.Мінасян, звукоопер. Г.Саакян, монт. Р.Давтян. Фільм розповідає про одного з засновників визвольної армії Арцаха — Анатолія Зіневича.^[2]

Посилання

• Біографія(рос.)
• Бросок к Араксу [Архівовано 25 липня 2009 у Wayback Machine.](рос.)

Див. також

• Вірмено-українські відносини
• Українці у Вірменії
• Карабаський конфлікт