Йоанникій II Константинопольський

Йоанникій II (Ліндій) — Патріарх Константинопольський у середині XVII століття (1646–1656). Його Патріарство було перервано загалом чотирма детронізаціями, що свідчить про умови, які панували у той час навколо Вселенського престолу^[1]. Він був Патріархом у 1646–1648, 1651–1652, 1653–1654 та 1655–1656 роках.

Сигіліон патріарха Іоаникія (1651) щодо привілеїв митрополита Філадельфії

Йоанникій II Константинопольський
Народився	16 століття  Ліндос
Помер	1659  Південні Егейські острови, Греція
Країна	Османська імперія
Діяльність	клерик
Посада	Константинопольський патріархат, Константинопольський патріархат, Константинопольський патріархат, Константинопольський патріархат і митрополит

Йоанникій народився в Ліндосі, Родос. Він був обраний митрополитом Ганоса і Хори в 1624 році під час патріархату Кирила Лукарея і в 1636 році митрополитом Іракліону^[2]. 16 листопада 1646 року^[3] він був обраний патріархом за підтримки правителя Молдови Василя Лупула. У жовтні 1648 року він втрачає посаду^[2].

Після детронації невідомо де переховувався. Намагаючись стабілізувати своє становище проти ворогів, він шукав підтримки в австрійського імператора та Риму, з яким підтримував листування. З цієї причини він дозволив католицьким місіям оселитися на узбережжі Чорного моря та на Кікладах. Однак він мудро уникав будь-яких проявів підпорядкування^[4], як того вимагала Propaganda Fide, посилаючись на своє хитке становище^[3].

У 1651 році він перебував на Афоні, коли 11 травня був переобраний Патріархом^[2]. 24 травня 1652 року він був знову детронований^[2].

У липні 1653 року він знову став Патріархом і 17 березня 1654 року знову був ув'язнений і відправлений до в'язниці^[5] через накопичені борги Патріархії перед Блискучою Портою. Востаннє перебував на престолі у березні 1655 року до 26 липня 1656 року^[2]. Після його останньої детронізації він отримав «президентську» єпархію Кеа і Термюя, де він перебував на пенсії до своєї смерті в 1659 або 1660 роках.