Йоасаф II Константинопольський

Йоасаф II, так званий «Великий»^[a] — Патріарх Константинопольський з 1556 по 1565 рік.

Йоасаф II Константинопольський
Народився	Krapsid
Помер	не раніше 1565  Едірне
Країна	Османська імперія
Діяльність	священнослужитель
Посада	Константинопольський патріархат
Конфесія	православ'я

Біографічні дані

Він народився в селі Крапсі в Яніні в Епірі. Навчався у Філантропічному монастирі в Яніні, а потім у Нафпліоні. Вивчив арабську, перську та турецьку мови. У 1535 році патріарх Єремія I висвятив його на митрополита Адріанопольського. Він залишався на цій посаді протягом двадцяти років і після вбивства Патріарха Діонісія II у липні 1556 року став його наступником на Вселенському Престолі. Схоже, що він був обраний патріархом за підтримки галатів (мешканців Галати) і проти волі первосвящеників і правителів Константинополя^[2].

Свинцева печать з підписом Йоасафа II (1560)

Під час свого Патріарства він займався фінансами Церкви, які покращив. Він удвічі зменшив борги патріархату, а також плату за обрання патріарха на тисячу флоринів. У 1564 році він заснував Економічний комітет, що складався з Великого економіста та деяких мирян^[3]. Він також розпочав масштабну реконструкцію для розширення Патріархату та пожертвував тисячу флоринів зі свого особистого майна монастирю Паммакарістос.

Йоасаф займався пропагандою писемності, монастирськими та парафіяльними питаннями. За наполяганням Сокола Мехмета-паші він відновив патріаршу честь для Печського собору Сербії^[4]. Він виявив інтерес до реформації і навіть послав ієродиякона Димитрія до Віттенберга, щоб отримати інформацію з перших уст. Він привіз йому текст Августівського віросповідання 1559 року. Йоасаф розчарувався в позиції протестантів і більше не брав участі у контактах з ними^[5]. За його часів був складений «Іменник Великої Церкви», який тривалий час був офіційним юридичним збірником для християн Османської імперії^[4].

Проти нього виступили могутній кандидат того часу Михайло Кантакузин і митрополит Кесарії Митрофан, які перемогли його і зуміли скинути з престолу в січні 1565 року. Він пішов на Афон і попросив переглянути своє питання. Священний Синод виправдав його і повернув в Адріанопольську єпархію, де він залишався до самої смерті.