Йоахім Потоцький (львівський староста)

Йоахім Потоцький (пол. Joachim Potocki; 17 лютого 1764, Кам'янець-Подільський) — польський шляхтич, воєначальник, урядник, колекціонер.

Йоахім Потоцький
Joachim Potocki
Народився	1700  Річ Посполита
Помер	17 лютого 1764(1764-02-17) Кам'янець-Подільськ, Річ Посполита
Поховання	Костел францисканців[d]
Громадянство	Республіка Обох Націй
Національність	поляк
Діяльність	воєначальник, урядник, колекціонер
Посада	посол Сейму Речі Посполитої[d] і львівський староста[d]
Військове звання	генерал
Конфесія	католик
Рід	Потоцькі
Батько	Стефан Потоцький
Мати	Констанція з Денгоффів
Брати, сестри	Іґнацій Потоцький
Діти	Franciszka Potockad
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.

Життєпис

Пам'ятна дошка Йоаохіма Потоцького, Чортків, костел, осінь 2014

Син коронного референдаря, львівського старости Стефана Потоцького та його дружини Констанції з Денгоффів^[1].

8 серпня 1729 року батько відступив йому Львівське гродове староство, виробив визнання повноліття. Присягу склав на замку Львова за присутности руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського 5 грудня 1729. Був ув'язнений російськими військами у Ґданську в 1735 р.^[2]

Від батька у спадок отримав права власности на Чортків, володів також Білобожницею поблизу міста. Зареєстрований хресним батьком під час хрещень у костелах у Бучачі^[3].

У 1761 році завдяки фундушам замість палісадів у Кам'янці на Поділлі за його сприяння було зведено мури. Також намагався укріпити замок у Білій Церкві.

Посади: львівський староста у 1729–1754 роках, ґенеральний комендант фортець.
Військові звання: полковник коронної артилерії з 1745 р., ґенерал-майор коронних військ з 1750 р., ґенерал-лейтенант коронних військ з 1754 р.^[1]
У Чортківському замку зібрав колекцію-галерею родинних портретів^[4].

Помер після тривалої хвороби, його серце було поховане в урні, поміщеній у старому костелі Чорткова (нині на стіні костелу святого Станіслава (Чортків) є пам'ятна таблиця з епітафією, перенесена зі старого костелу). Портрет розташовувався вище таблиці^[5].

Сім'я

Був одружений з Евою з Канєвських — дочкою луцького чесника (померла після 1774 р.). Діти:

• Вінцентій Ґавел — ротмістр цісарських військ, член Галицького станового сейму,
• Кристина — дружина Київського підстолія Єжи Дуніна-Вонсовича,
• Маріанна — дружина Людвіка Вільги,
• Францішка — дружина Станіслава Костки Садовського^[4],
• Констанція — дружина Юзефа Малаховского, Александра Потканьского.